Перші "ополченці" тиждень тому склали присягу "батьківщині", давши початок полюванню на чоловіків у Мелітополі. Окупанти продовжують розставляти сітки…
Рашисти зняли відео-ролик, який нібито розповідає про завдання народного ополчення простою мовою. Зрозуміло, що "просто" у окупантів — зовсім непросто. Не потрібно бути семи п'ядей у лобі, щоб не помітити сліди нав'язливого вербування, яке рашисти затіяли на Мелітопольщині. Починається ролик із "дружньої" зустрічі ополченців із військовою поліцією на головній площі Мелітополя. Слово бере молодий і бравий начальник військової поліції Запорізької області з позивним "Чинар". Віщає хлопець, як по нотах:
— Цілями цієї організації (ополчення) є — організація та забезпечення громадського порядку, профілактика соціально-небезпечних форм поведінки громадян (??), надання допомоги місцевому населенню з подолання наслідків стихійних лих, а також охорона об'єктів і виховання та патріотичне виховання молоді. Уже на даний момент організація увійшла в повну взаємодію з органами військової поліції, МВС, а також військами національної гвардії. Спільно з хлопцями з цієї організації ми несемо службу на блокпостах, патрулюємо вулиці наших міст, проводимо заходи з виховання молоді. А також завдяки народному ополченню ми розширили перелік об'єктів, узятих під охорону, — повідомив "Чинар".
У його інтерв'ю, безумовно, питань більше, ніж відповідей, але читати рашистів між рядків — собі дорожче. Далі в ролику показано типу мирне патрулювання Мелітополя у автомобілі з мигалками. Слідом озброєні люди в якихось кущах слухають мантру:
— Військові ополченці за покликом свого серця представляють найбільш патріотично налаштовану частину населення Запорізької області, які можуть вступити в народне ополчення, — віщає хтось, хто не представився.
Далі йде інструкція, на чиє ім'я писати заяву, щоб стати ополченцем "за покликом серця", яку пройти перевірку, вступні лекції, скласти іспити і заліки на знання посадових інструкцій. Усе це для того, щоб "тусити" містом у військовій формі у вільний від роботи час, періодично виховуючи в дітях патріотизм. В
Як казав Станіславский: "Не вірю!"
