журналістка Вікторія Рощина фото з відкритих джерел
Українська журналістка Вікторія Рощина, викрадена російськими окупантами в серпні 2023 року, зазнала жорстоких тортур у Мелітополі та зрештою загинула в полоні. Обставини її смерті досі невідомі.
За даними розслідування проєкту «Слідство.Інфо» спільно з «Репортерами без кордонів» і виданнями «Суспільне» та «Ґрати», росіяни спершу утримували її в таємних катівних камерах на окупованих територіях, а згодом перевезли до СІЗО-2 Таганрога. Там її піддавали тортурам електричним струмом, морили голодом і не надавали медичну допомогу.
Захоплення та утримання в «підвалах» окупації
Вікторія Рощина вирушила на окуповані території Запорізької області в серпні 2023 року для підготовки репортажів. Через деякий час зв'язок із нею обірвався. Пізніше стало відомо, що журналістку затримали російські військові й утримували в катівнях у в'язницях в Енергодарі та Мелітополі. Як з'ясували розслідувачі, у цих містах росіяни обладнали нелегальні ізолятори, в яких утримували українських громадян без суду і слідства. Там Рощину піддавали тортурам, унаслідок яких на її тілі залишилися ножові рани. Її сусідка по камері розповіла, що, коли Вікторію перевезли в СІЗО Таганрога, у неї вже були глибокі порізи і синці, отримані в окупації.
Таганрозьке СІЗО: побиття, тортури струмом і виснаження
Після етапування в СІЗО-2 Таганрога журналістка продовжувала зазнавати знущань. Ув'язнені згадують, що Вікторія прибула туди в критичному стані.
«Знаю, що струмом (катували, — ред.) не один раз. І вона не говорила скільки разів, але говорила, що була вся синя», — згадує полонена співкамерниця Віки, уточнюючи, що струм могли під'єднувати Вікторії до вух.
На її тілі були ножові рани. Вона розповідала про тортури електричним струмом, після яких «була вся синя». Вага дівчини знизилася до 30 кілограмів через повне виснаження.
«Я бачила на її тілі кілька рубців — точно на руці та нозі. У неї була ножова рана, ну, прямий рубець свіжий. Між кистю і ліктем. І рубець був десь сантиметри три», — розповіла співрозмовниця українських журналістів.
За словами її співкамерниці — іншої полоненої дівчини, Рощина неодноразово просила про медичну допомогу, скаржачись на постійний біль, високу температуру та припинення місячних. Однак охоронці ігнорували її стан. Начальник колонії проводив із нею «бесіди», але на вимоги звільнити, обміняти або депортувати Вікторію ніхто не реагував.
«Вона постійно зверталася по допомогу. Спочатку говорила, що в неї зі шлунком проблеми, місячних не було, весь час і температурило. Потім жінки помітили, що вона сильно худне. Віка важила до 30 кілограмів. Я їй допомагала встати, бо вона була в такому стані, що навіть голови не могла підняти від подушки. Я спочатку піднімала голову, Віка бралася за ручку ліжка, і тільки так могла встати», — розповіла одна з ув'язнених.
Прихована правда і зникнення
Коли в СІЗО приїжджав російський омбудсмен, Вікторію ховали в зачиненій кімнаті, щоб приховати сліди тортур. Востаннє її бачили 8 вересня 2024 року, коли тюремники вивели її з камери в невідомому напрямку.
10 жовтня російське Міноборони повідомило батька журналістки про її загибель, вказавши датою смерті 19 вересня. Однак жодних пояснень причин і обставин не було.
«Катівня фабрика» для українських полонених
СІЗО-2 Таганрога давно відоме як місце жорстоких тортур українських полонених. За даними колишніх ув'язнених, росіяни обладнали там металеву піч, у якій запікали ув'язнених, а також застосовували жорстокі методи фізичного та психологічного насильства. Жінок піддавали сексуальним домаганням, били та принижували. Історія Вікторії Рощиної — один із численних доказів системних військових злочинів Росії.
Окупанти використовують таємні в'язниці, щоб зламати волю українців, але правда про злочини виходить назовні. Винні мають понести відповідальність за тортури, вбивства та знущання над цивільними. Нагадаємо, за даними координаторів пошукової групи «Викрадені мелітопольці», у Мелітополі задокументовано 352 випадки затримання цивільних. Серед них 6 журналістів:
- Ірина Левченко — член НСЖУ
- Георгій Левченко — адміністратор ТГ-каналу РІА-Мелітополь
- Анастасія Глуховська — журналіст сайту РІА-Мелітополь
- Влад Гершон — адміністратор ТГ-чату «Мелітополь — це Україна»
- Яна Суворова — адміністратор ТГ-чату «Мелітополь — це Україна»
- Євген Ільченко — адміністратор ТГ-каналу «Мила тополя»
Наразі адміністратора ТГ каналу РІА-Мелітополя Георгія Левченка підозрюють у тероризмі. У чому звинувачують журналістів Мелітополя Анастасію Глуховську та Ірину Левченко і де їх тримають невідомо.
