Держдума Росії вибухнула черговим "шедевром" і ухвалила закон, що забороняє до 2026 року стягувати прострочені борги з жителів захоплених регіонів. Тобто Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей за кредитами і позиками, взятими в банках або мікрофінансових організаціях.
Документ створено нібито з метою захисту прав і законних інтересів жителів "нових регіонів", як їх називають рашисти, наголошуючи, що не зовсім тут і росія, а так вбивати і грабувати. Закон забороняє до 1 січня 2026 року діяльність із повернення їхньої простроченої заборгованості за зобов'язаннями, що виникли до 30 вересня 2022 року.
Причому ця заборона стосується лише заборгованості фізосіб перед професійними кредиторами, тобто кредитними та мікрофінансовими організаціями. Вона не поширюватиметься на борги між фізособами (у межах 50 тисяч рублів), а також на борги за житлово-комунальні послуги та за позиками індивідуальних підприємців. Закон країни 404 має набути чинності через 10 днів після його офіційного опублікування.
Насправді країна-агресор добре розуміє, що вона тут не назавжди, що наочно підтверджує той факт, що жодних мікрофінансових організацій в окупованому Мелітополі просто немає. А рашистські банки в Мелітополі не дають кредитів, ба більше, вони можуть лише прийняти кошти, а видати ні. У разі закриття ТОВ, забрати гроші з рахунків такого банку буде просто неможливо. Тому мелітопольці, які дружать з головою, намагаються десятою дорогою оминати цю шарашкину контору. А вимагати заборгованість за кредитами, узятими в українських банках до озвученої дати — це вже просто вищий ступінь цинізму окупантів.
Під час війни багато хто стикається з фінансовими труднощами. Багато хто втратив роботу, тож у людей немає коштів вчасно сплачувати за комунальні послуги чи кредити. Відповідно до чинного законодавства України, діє заборона на примусове стягнення боргів населення за комунальні послуги під час війни.
Відповідно до закону ця заборона стосується тих, хто проживає в районах проведення бойових дій і тих, хто перебуває або перебував у тимчасовій окупації. Також не можна стягувати кошти за комунальні послуги з нерухомого майна, яке було знищене або пошкоджене внаслідок бойових дій. На сьогодні законодавство України не звільняє позичальника від обов'язку повернути отримані кредитні кошти та сплатити відсотки кредитору.
У разі, якщо позичальник не може своєчасно сплачувати заборгованість за кредитом, це питання необхідно обговорювати з банком, зокрема, щодо можливості реструктуризації виплат або запровадження кредитних канікул. Звернутися за відстрочкою клієнти можуть навіть через додаток, а також через форму на сайті банку. Нині також діє правило про звільнення від відповідальності за прострочення кредитних зобов'язань. Так, протягом дії воєнного стану та 30 днів після його завершення, кредитори не мають права нараховувати штрафні санкції.
Законом також передбачено, що нараховані штрафні санкції з 24 лютого 2022 року за прострочення кредитних зобов'язань підлягають списанню. А якщо боржник проживає в районі проведення бойових дій або на окупованій території, то навіть за наявності рішення суду про примусове стягнення боргу фактично такого стягнення до закінчення дії воєнного стану не відбудеться.
Нагадаємо, проведення "виборів" на тимчасово окупованих територіях фактично дало старт "офіційній" боротьбі за контроль над усіма ринками на Донбасі. Тоді як за право очолити захоплений Південь жодної конкуренції не виникло.
