У Мелітополі окупанти встановили десятки, якщо не сотні камер спостереження. Головне завдання — тотальне стеження за населенням. Є підстави припускати, що камери під'єднані до системи розпізнавання облич.
До війни в Мелітополі також існували камери вуличного відеоспостереження. Спостерігати за тим, що відбувається в місті, могли всі охочі. Після окупації міста зображення з камер більше недоступні для звичайних громадян, але активно використовуються загарбниками.
Цим часто пояснюється оперативність, з якою вони затримують мелітопольців за найменші правопорушення, спрямовані проти влади і скрєп. Утім, у розкритті ДТП, особливо за участю "асвабадітелей" камери чомусь не допомагають.
Тотальне стеження
Створюється система відеостеження за громадянами в Росії з середини нульових. З початком війни темпи її будівництва помітно прискорилися. Зараз за росіянами спостерігає понад півмільйона камер із функцією розпізнавання облич, а система відеоспостереження і розпізнавання облич із мегаполісів розповзлася в найвіддаленіші куточки країни.
Зі зрозумілих причин у зоні особливої уваги так звані "нові регіони". Окупанти бояться місцевого населення, яке ненавидить загарбників.
Акти відплати в Мелітополі відбувалися і відбуваються доволі часто, тому тут рашисти встановили десятки камер на додачу до наявних.
Необхідно зазначити, що з початком війни витрати на послуги, пов'язані зі стеженням за росіянами, істотно зросли. Наприклад, злетіли витрати відомств на передачу відео з камер у державні центри зберігання даних: з 2022 року на ці цілі було витрачено понад 30 млрд рублів — це майже третина від усіх витрачених коштів за 12 років, випливає з даних порталу держзакупівель.
Крім того, зросли витрати на розпізнавання облич: з 2011 року витрати, пов'язані з відеоідентифікацією, становили 3,6 млрд рублів, із них понад чверть (1,2 млрд руб.) — після початку війни в Україні.
Збільшилася і кількість програмного забезпечення (ПЗ), яке дає змогу стежити за людьми: з 56 найменувань розпізнавального ПЗ 24 було зареєстровано після 2022 року.
Камера для няні на службі ФСБ
Для спостереження за громадянами влада може використовувати і приватні камери. Відео з приватних камер надсилають не тільки власникам, а й у сховища провайдерів, звідки ці записи можуть вилучити силовики. Йдеться про звичайні домашні камери, які ставлять у квартирах, наприклад щоб спостерігати за нянями, а також про камери, які встановлюють власники бізнесу.
Наразі офіційно відомо, що до системи розпізнавання облич під'єднано тільки спеціалізовані камери, які мають необхідні технічні характеристики, які встановлюють коштом бюджету, нібито з метою безпеки. Однак правозахисники припускають, що скоро влада навчиться інтегрувати в систему й інші камери.
Перше програмне забезпечення з функцією розпізнавання було зареєстровано 2016 року, випливає з реєстру російського програмного забезпечення. Зараз у Росії існує 56 систем із функціями розпізнавання, деякі ідентифікують людей за обличчями, інші за силуетами, треті розпізнають емоції, четверті аналізують скупчення людей. Значна частина нового ПЗ була зареєстрована вже після початку війни: 23 найменування з 52 зареєстровані після 2022 року.
Сховатися неможливо
Навіть якщо не відвідувати людні місця і навіть не виходити з дому, від стеження окупантів не втекти: російська влада майже повністю контролює і віртуальне життя громадян. Роскомнадзор і регіональні центри управління регіонами (ЦУРи) активно моніторять соцмережі громадян за допомогою програми "Інцидент-менеджмент". ЦУРи заточені під пошук критики регіональних проблем, наприклад із благоустроєм і комунальними проблемами, але за фактом відстежують весь негатив і передають інформацію в головний офіс у Москві.
Справа не обмежується тільки відкритими публікаціями росіян. У 2016 році Держдума ухвалила "пакет Ярової" — комплекс поправок, згідно з якими оператори зв'язку та інтернет-провайдери повинні передавати дані про клієнтів, аж до змісту листування і переговорів, у центри обробки даних (ЦОД) і пред'являти цю інформацію на вимогу правоохоронних органів. Таким чином держава контролює приватні розмови росіян. Повного захисту таємниці листування не дають навіть популярні месенджери з шифруванням. ФСБ має технології, що дають змогу відстежувати повідомлення в Telegram, WhatsApp і Signal. Російські силовики поки що не можуть читати самі повідомлення, але можуть дізнатися, кому вони були адресовані, а також час листування або дзвінка
