Україна, окрім військово-політичних гарантій, розраховує й на економічні. Останні ж могли б бути ефективнішими за політичні зобов'язання.
Про це йдеться у матеріалі РБК-Україна "План, якого немає. Що Трамп думає про війну в Україні та до чого готуються у Зеленського".
Логіка проста: якщо великий бізнес західних країн буде активно представлений в Україні і його активи опиняться під загрозою через повторну російську агресію, то саме ці компанії будуть тиснути на уряди своїх держав із вимогою забезпечити захист.
Водночас найефективнішою гарантією для України залишається перспектива вступу до НАТО. У цьому випадку країна могла б розраховувати на захист за принципом колективної безпеки, прописаним у статті 5 Північноатлантичного договору.
Першим кроком для України на шляху до забезпечення надійної безпеки є отримання офіційного запрошення до Північноатлантичного альянсу. Це завдання чітко визначено як пріоритет у плані перемоги президента Зеленського. Однак наразі адміністрація Джо Байдена демонструє обмежену готовність до таких кроків.
Попри це, в Києві зберігаються сподівання, що перед завершенням свого президентського терміну Байден може ухвалити історичне рішення та ініціювати запрошення України до НАТО. Такий крок став би значущим сигналом підтримки та зміцнив би колективну безпеку в регіоні.
Гарантії безпеки для України
Гарантії безпеки України є ініціативою, спрямованою на забезпечення довготривалого захисту країни від агресії країни-терориста Росії. Вони можуть включати військову, політичну та економічну підтримку. Серед ключових аспектів — надання сучасної зброї, навчання українських військових, санкційний тиск на агресора, а також економічну інтеграцію України із західними партнерами. Однак головною метою залишається вступ до НАТО, що забезпечить колективну безпеку відповідно до статті 5 Північноатлантичного договору.
