"Коли говорять про аварії на атомних станціях, то зазвичай згадують дві трагедії – в Україні та Японії. Але наразі в Україні малоймовірні повторення обох трагедій", — каже кандидатка біологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України Олена Паренюк.
Фахівчиня запевняє, другого Чорнобиля не буде. Енергоблоки Запорізької АЕС значно краще захищені, ніж у Чорнобилі. Реактори станції накриті саркофагами, як і Чорнобильський після вибуху, тільки значно кращими. Також на ЗАЕС інші конструкції реакторів.
У Фукусімі на момент аварії станція втратила зовнішнє живлення, однак перейти на автономне не змогла, тому що генератори затопило. Унаслідок цього помпи, які відкачували воду перестали працювати, а радіонукліди стали виходити на зовні. Все це сталося через землетрус.
ЗАЕС за час війни вже 7 разів втрачала зовнішнє живлення, однак перехід на автономне відбувався стабільно, дизельні генератори витримували. Адже на всіх станціях застосований так званий "фукусімський пакет покращень".
Окрім того, Запорізька АЕС фактично не працює вже 9 місяців. Як пояснюють у Державному науково-технічному центрі з ядерної та радіаційної безпеки, при гіпотетичній аварії чи теракті на ЗАЕС викид радіоактивних речовин не міститиме ізотопів йоду.
"З моменту зупину енергоблоків ЗАЕС пройшло щонайменше 34 періоди напіврозпаду даного ізотопу йоду. Тобто його активність в останньому зупиненому реакторі на ЗАЕС зменшилась в мільярди разів порівняно з вереснем 2022 року", – пояснюють у центрі.
Олена Паренюк також підтверджує, що ніякого радіоактивного йоду на ЗАЕС вже немає, тому і профілактика не потрібна.
Але викид інших радіонуклідів не виключається. Однак в яких обсягах і на якій території, може бути відомо тільки у випадку катастрофи.
Найбільша ймовірна загроза, на її думку, полягає у можливому забрудненні води. Науковиця порівнює викид радіонуклідів з розсипаною сіллю. Якщо це станеться на проммайданчику ЗАЕС, то "сіль" можна буде зібрати там же, однак якщо піде дощ і змиє її у водойми, то там вода також стане радіоактивною "ропою".
Тому перша порада для людей, які мешкають у найближчий до ЗАЕС зоні, у разі катастрофи, не пити воду з Дніпра.
Воду, зокрема технічну, краще заготовити заздалегідь у пляшках. У випадку аварії користуватися можна буде лише водою з артезіанських свердловин. Також Олена Паренюк радить заготовити на перші кілька діб їжу у закритих контейнерах, а також підготувати рукавички та респіратори.
Що стосується подальших наслідків, то все залежить від того, що саме станеться на станції: вибух чи витік небезпечних речовин. Від цього залежить територія розповсюдження забрудненої води. Якщо вона інфільтрується у ґрунтові води, то на певних територіях не можна буде вживати вирощені там сільськогосподарські культури. Однак, щоб з’ясувати це, треба робити її проби та дослідження, адже є шанс, що вона не вийде за межі так званої захисної зони, де заборонено щось вирощувати.
"До речі, у Японії вже повернули понад 90% забруднених земель у сільськогосподарське використання. Так, звісно, якщо щось станеться, на забруднених територіях буде не просто жити, однак це однозначно не кінець світу", – каже Олена Паренюк.
Джерело: "УП. Життя".
У США відповіли, чи є ознаки готовності рф здійснити теракт на ЗАЕС. Читати тут.
