Раніше ми писали, що окупанти під видом оздоровлення вивозять бердянських дітей до росіі.
А саме до Чебоксар (Чувашія). Цікаво, що за долю українських дітей хвилюються мешканці цього російського міста.
«47 детей прибыли 17 июня в г.Чебоксары, лагерь Бригантина. Обращаются с детьми хорошо. Ожидается ещё 4 группы. Лагерь находится в промышленном районе города, отреставрированное здание, но не самый лучший.
Меня в лагере нет, я просто житель г.Чебоксары. Сердце болит от того, что ваших детей вывезли от вас! Надеюсь, что через 21 день они вернутся к вам! — таке повідомлення ми отримали на наш бот зворотнього звʼязку».
До окупації кожного року Бердянськ зустрічав десятки тисяч дітей з усієї України та деяких сусідній країн, які приїжджали на оздоровлення. А для бердянської малечі рідне море, сонце та пісок завжди були невідʼємною складовою літнього відпочинку.
Бердянськ мав широку мережу дитячих оздоровчих центрів, популярність яких відома далеко за межами міста. Чого вартий тільки один комунальний дитячий оздоровчий центр "Червона гвоздика", розташований на території 17 га на березі Азовського моря та готовий прийняти 700 дітей одночасно.
Або оздоровчий центр «Райський куточок», чи «Факел», які мають не менші потужності та приймали щорічно тисячі українських дітей на оздоровлення, перш за все — маленьких бердянців.
Але ні. В одному центрі замість дітей мешкають окупанти, в іншому — сімʼї колаборантів, а «Червону гвоздику» просто не вистачило розуму підготувати до відкриття.
І тому, маючи в рідному для дітей місті їх улюблені оздоровчі центри, окупанти везуть їх на чужину. Ніколи ще маленьких бердянців не змушували залишати влітку своє рідне місто та їхати за тисячі кілометрів в чужий край.
За повідомленнями окупантів, в далекій Чувашії дітей будуть селити в дитячому таборі (так, не дитячому центрі, а саме таборі, на росії досить присутні «табори» і у лексиконі, і в їх реаліях) під назвою «Бригантина».
Корпус табору «Бригантина» максимально розрахований на 140 дітей і має радянський вигляд з косметичним ремонтом.
За наявною інформацією, головним фактором такого «віддаленого відпочинку» є процес політичної пропаганди та створення середи, в якій немає місце Україні.
В рідному для дітей українському Бердянську створити такі припогандистські умови окупанти не взмозі — не вистачає професійних в цьому сенсі зрадників. Тому промивати мізки дітям загарбники вимушені на росії.
