У Мелітополі окупанти активно "націоналізують" житло городян, які виїхали. Відстояти свої квадратні метри для більшості просто нереально. Однак, можна буде отримати компенсацію від України за однієї умови.
Парламентська комісія ініціювала визначення суми компенсацій українцям, які втратили житло або готові відмовитися від житла на тимчасово окупованих територіях
Українці, які мають вціліле або пошкоджене житло на окупованій території або в зоні бойових дій і переїхали на контрольовану Україною територію, наразі не можуть претендувати на компенсації за програмою "еВідновлення", проте влада шукає вихід. Про це "Главкому" повідомив голова тимчасової комісії із захисту прав внутрішньо переміщених осіб та інших постраждалих від російської агресії "Слуга народу", народний депутат Павло Фролов.
Експерт зазначає, що наразі переселенці з Мелітополя фактично перебувають у гіршій ситуації, ніж громадяни, житло яких постраждало в Київській або Львівській областях.
"Тому, з точки зору справедливості, звісно, люди з окупованих територій мають претендувати на компенсацію за втрачене житло серед перших", — пояснює логіку ТСК Фролов.
Голова комісії зауважив, що наявна програма "еВідновлення" успішно працює, 58 тис. українських родин уже отримали кошти, зокрема, близько 3 тис. — за повністю зруйноване житло. Докази, які збираються в рамках цієї програми, можуть використовуватися для подання заяви до Міжнародного реєстру збитків.
Нардеп пояснив, що ця програма стосується компенсацій за пошкоджене і зруйноване житло на підконтрольній території і фінансується з держбюджету з подальшою компенсацією міжнародними партнерами, які верифікували і фактично погодили головні аспекти "еВідновлення". А щодо окупованих територій поки що такого узгодження і концепції немає.
Тому, зазначає Фролов, очолювана ним парламентська комісія ініціювала визначення суми компенсацій українцям, які втратили житло або готові відмовитися від житла на тимчасово окупованих територіях, а також збір інформації про кількість таких постраждалих.
Як пояснив експерт, обласні військові адміністрації, до адміністративних кордонів яких входять окуповані території, мають організувати збір, оцінку та узагальнення інформації про зруйноване та пошкоджене житло й орієнтовні розміри завданих збитків. Це потрібно робити для більш предметних і аргументованих перемовин із західними партнерами, іноземними державами та міжнародними організаціями щодо розроблення потенційних рішень і джерел фінансування таких виплат.
Тож, на думку голови комісії, вже зараз потрібно починати опитувати українців, хто з них готовий відмовитися від свого вцілілого в окупації житла, оцінювати його вартість навіть під поки що невизначені перспективи отримання коштів. Щодо вцілілого житла, яке в багатьох українців просто було відібрано окупантами, наразі немає визнаного міжнародними організаціями правового механізму компенсацій, джерел фінансування та порядку відмови від права власності на користь держави України, зазначає експерт.
"Тому ми розпочали роботу зі створення системи верифікації та підтвердження даних про потенційну кількість і вартість такого житла", — пояснив голова комісії.
Фролов застеріг він махінацій із житлом, зазначивши, що якщо людина відмовиться від права власності в обмін на потенційні компенсації та відшкодування вартості цієї квартири, вона не зможе надалі залишити його в себе або зберегти право власності. Однак, визнає нардеп, Україна не зможе контролювати, хто реально користується цією квартирою — до повернення контролю українській владі та деокупації наших територій це знатиме лише терористична влада на тимчасово окупованих територіях.
Нардеп застеріг, щоб люди не поспішали вже завтра писати заяву про відмову від квартири в окупації та отримувати кошти або нове житло, бо держава поки що не знайшла ресурси та механізми для цього процесу.
"Це тільки початок. Плюс неминуче постане питання пріоритетів: постраждалих дуже багато, зруйнованого житла теж", — підсумував експерт.
До слова, у Гаазі відкрився Реєстр збитків для України, де кожен постраждалий від війни РФ може подати заяву на відшкодування. На 3 квітня заявки на компенсацію подали вже 200 українців.
