"Путін дистанціюється від війни, яку він розпочав і продовжує мікроменеджмент", — вважає британський професор Марк Галеотті. "Кожне слово з вуст путіна — брехня", — зазначає генерал-лейтенант у відставці, колишній командувач Сухопутними силами США в Європі Бен Ходжес. А екс-глава ЦРУ Девід Петреус вважає, що американцям слід позбутися своєї зацикленості на "коротких, вирішальних війнах".
iPress зібрав три аналітичні погляди на контрнаступ, який розпочала Україна. Їх об'єднує головне — авторитетні експерти об'єктивно й аргументовано налаштовані оптимістично.
Чи вдасться путіну представити контрнаступ Києва як свою перемогу? путін дистанціюється від війни — Марк Галеотті
Почесний професор Університетського коледжу Лондона Марк Галеотті в колонці для британського The Spectator стверджує, що український контрнаступ почався належним чином, і немає потреби поспішно говорити про висновки. Однак, усе розгортатиметься протягом наступних тижнів і навіть місяців, а поки що всі опрацьовують часткову і часто неправдиву інформацію.
Але, в той час як про події, що розгортаються на полі бою, можна сказати відносно небагато, про їхній перебіг можна сказати набагато більше. Після тижнів відволікаючих дій, а потім днів вивертів і зондажів, бойові дії почалися по-справжньому. Вони зосереджені на руїнах колишнього Бахмута, містах Авдіївка та Мар'їнка в напрямку Донецька, а також на півдні, в районі Лобкового та Оріхового, в напрямку важливого транспортного вузла Токмак.
Останній із цих напрямків, на думку Марка Галеотті, схоже, є основним осередком бойових дій, оскільки Київ, як і прогнозувалося, намагається перерізати сухопутний коридор, що з'єднує Крим із материковою частиною Росії.
Хоча більшість українських резервів все ще чекають розгортання, присутність на цьому південному фронті сучасних танків Leopard 2 підкреслює його важливість. Поки що результати непереконливі, зазначає автор, але це не є несподіванкою. Сили Києва досягли прогресу в деяких місцях, не в останню чергу у фланговому охопленні Бахмута, але, відверто кажучи, це скоріше політична, ніж стратегічна мета. Хоча, звісно, всі маніпулюють, як можуть.
Наприклад, у соціальних мережах гуляють кадри, як пару сучасних танків Leopard 2A6 і безліч БМП Bradley американського виробництва підбито російськими мінами і ракетами. Але це свідчить лише про те, що сучасна війна небезпечна і навіть найновіша броня вразлива.
— Усе, що можна сказати на даному етапі, пише Марк Галеотті, це те, що моральний дух росіян має міцніший вигляд, ніж дехто очікував — хоча це буде перевірено, якщо українці зможуть зробити серйозні проломи в їхніх оборонних лініях. Військово-повітряні сили Росії також стали більш помітними та ефективними, ніж у минулому. Водночас українці все ще тримають більшість своїх сучасних підрозділів у резерві і, як уже було доведено, вони швидше і краще імпровізують у відповідь на виклики і можливості, що виникають.
9 червня український Генеральний штаб заявив, що лише за 24 години вони завдали 1010 втрат росіянам, а також знищили 10 танків, 38 артилерійських установок і 13 безпілотників. Президент України Володимир Зеленський намагався збалансувати оптимізм і реалізм, відзначаючи "важку боротьбу", але застерігаючи від легких очікувань швидкої перемоги:
"Результати є, і я вдячний тим, хто їх досяг. Молодці в Бахмуті. Крок за кроком".
У Києві відчувають, що, хоча й очікується, що до кінця літа буде досягнуто значних територіальних досягнень, надмірний оптимізм може призвести до того, що Захід перестане відчувати тиск, щоб допомагати Україні. Коли Пентагон оголосив цього тижня про плани надати ще 2,1 мільярда доларів на матеріально-технічне забезпечення, особливо на системи протиповітряної оборони, зокрема на більшу кількість ракет Patriot, а також на ракети HAWK, один український дипломат сказав Марку Галеотті: "Це чудово. Пора переходити до наступного пункту в списку покупок".
Так само і Володимир Путін визнав, що "наступ точно почався", оскільки Київ розгорнув свої резерви, але заявив, що "українські війська не досягли своїх цілей на жодній ділянці". Проте, він зазначив, що вони зберегли "значний наступальний потенціал". У його випадку справа не тільки в тому, зазначає Марк Галеотті, що він намагається вселити впевненість у російське населення, яке дедалі більше налякане війною, особливо в умовах, коли Бєлгородська область продовжує зазнавати атак і обстрілу, а реальних зусиль для її захисту докладається мало. Схоже, що москва з прагматичною безжальністю вирішила не клювати на наживку, щоб дозволити кільком сотням прокиївських російських військових примусити передислокацію російських сил з лінії зіткнення.
Марк Галеотті звертає увагу, що Путін дистанціюється від війни, яку він розпочав і продовжує мікроменеджмент. Коли російський президент сказав: "Я припускаю, що російське військове керівництво оцінює ситуацію, що розвивається, і буде діяти відповідно до цих реалій, плануючи наші дії на майбутнє", він був досить близький до того, щоб виставити своє власне вище командування як жертву, якщо справи підуть погано. Це не залишається непоміченим.
Путін продовжує відмовлятися виконувати свою роботу і врегульовувати тривалу й дедалі запеклішу боротьбу між вагнерівцями та Євгеном Пригожиним, а також Шойгу і регулярними військовими. У поєднанні з цим виникають неминучі питання не лише щодо здатності Путіна керувати власною людожерською системою, а й щодо його власних очікувань. Якщо Зеленський очікує успіху, але грає обережно, то виглядає, що Путін вдає впевненості, але очікує гіршого.
Джерело: Spectator
Український наступ починається. Екскерівник ЦРУ Девід Петреус налаштований оптимістично — Макс Бут
Відомий оглядач Washington Post Макс Бут пише про український контрнаступ із посиланням на американського генерала та екскерівника ЦРУ Девіда Петреуса. Як зазначає колумніст, Петреус мав як невдачі, так і успіхи, але він залишається одним із найавторитетніших генералів сучасності.
Девід Петреус не прогнозує швидкого завершення війни в Україні. Але відставний генерал повернувся минулого тижня з поїздки до Києва, де він зустрічався з українськими військовими і цивільними лідерами, з позитивною оцінкою перспектив контрнаступу, що зараз починається. Хоча ЗСУ, ймовірно, зазнають важких втрат на початковому етапі, він очікує, що "українці досягнуть значних проривів і зроблять набагато більше, ніж прогнозує більшість аналітиків".
— Це приємно чути, зазначає Макс Бут, адже українці приступили до виконання надзвичайно складного військового завдання. Вони наступають на підготовлені оборонні позиції за потужної підтримки артилерії — а на війні оборона завжди має перевагу над наступом. Звичайне емпіричне правило полягає в тому, що атакуючі сили повинні мати чисельну перевагу 3 до 1 у точці штурму, щоб досягти успіху.
"Вістрям українського списа стануть приблизно вісім нових бронетанкових бригад — загалом близько 40 000 військовослужбовців, озброєні німецькими танками Leopard 2 і БМП Marder 1, британськими танками Challenger 2, американськими БМП Bradley. Ці сили повинні будуть діяти швидко, щоб закріпити успіхи, досягнуті ударними військами на фронті (як зазначив генерал Петреус, це була "здатність, якої бракувало українцям під час їхнього вражаючого наступу на Харківщині минулої осені").
Їхньою метою буде просування до Азовського моря, для того, щоб розірвати "сухопутний коридор" між окупованими Росією Кримом і Донбасом. Наступ загальновійськових сил із застосуванням усіх елементів військової потужності є найскладнішим завданням у війні, і саме його росіяни не змогли здійснити під час свого невмілого вторгнення в Україну минулого року.
— Україні бракує критично важливого елемента, який зробив свого часу можливим успіх американських військ: переваги в повітрі. У росіян її також немає. Жодна зі сторін не може послідовно прорвати протиповітряну оборону іншої. Це означає, що ЗСУ не можуть розраховувати на "близьку повітряну підтримку". Перші F-16 прибудуть в Україну не раніше осені, тому українським військам доведеться обходитися без них у цьому наступі", — зазначає автор.
На його думку, не дивно, що навіть аналітики американської розвідки похмуро дивилися на перспективу прориву українських сил. Але в четвер Петреус написав: "Я вірю, що українське командування врешті-решт організує дуже вражаючі загальновійськові операції".
Він також попередив, що, як і під час наступу в Іраку 2007 року, бої на початковому етапі українського наступу "стануть набагато складнішими, перш ніж стане легше". Він пояснив, що для цього буде потрібно:
- "танки повинні будуть наступати разом із піхотою ("щоб утримати російську піхоту від застосування протитанкових керованих ракет");
- інженери повинні будуть "проривати мінні поля і загородження"; артилерія і міномети повинні будуть "змусити росіян не висовуватися з окопів";
- системи ППО повинні будуть наступати разом із танками і бронетехнікою, "щоб не дати російській авіації підтримати російських захисників";
- радіоелектронні засоби повинні будуть наступати разом із танками і бронетехнікою, системи радіоелектронної боротьби повинні будуть "глушити російські радіомережі";
- безпілотники — знаходити російські штаби і резервні сили "для ураження високоточними боєприпасами";
- і, звісно ж, логісти повинні будуть слідувати "одразу за передовими підрозділами з додатковими боєприпасами, паливом, продовольством, водою, технічним обслуговуванням і медичним забезпеченням.
Це дуже багато елементів, які необхідно синхронізувати в розпалі бою — процес, який він порівняв із диригуванням симфонічним оркестром".
Екс-глава ЦРУ не виключає, що російські підрозділи, які наразі дедалі частіше складаються з погано навчених, погано оснащених і погано керованих окремих частин, які перебували у важких боях протягом тривалого часу, виявляться досить крихкими і розваляться на значних територіях.
Він зазначив, що росіянам буде важко реагувати на українські прориви, оскільки вони не мають достатніх резервів, щоб покрити 600-мильний фронт. І якщо росіяни спробують заткнути одну дірку в лінії фронту, вони можуть створити вразливі місця в інших ділянках.
Петреус вважає, що повінь, спричинена руйнуванням Каховської дамби на півдні України у вівторок, імовірно, російськими військами, "істотно не вплине на український наступ". Деякі російські позиції вздовж Дніпра були затоплені разом із багатьма українськими населеними пунктами, і щойно паводкові води спадуть, річка стане мілкішою, і її буде легше перетнути.
"Це не обов'язково означає, що українці зможуть закінчити війну найближчим часом. Американцям потрібно позбутися своєї зацикленості на "коротких, вирішальних війнах".
— Більшість воєн є довгими і виснажливими, а війна в Україні не є винятком. Вона триває з 2014 року, а не з 2022-го, і, незалежно від того, що станеться з цим контрнаступом, вона, скоріш за все, буде тривати і в 2024-му", — пише Макс Бут.
На його думку, якщо Петреус має рацію і українці зможуть перерізати сухопутний коридор між Донбасом і Кримським півостровом, вони зможуть завдати потужного удару по окупантах. Просування України до Азовського моря поставить під загрозу утримання Росією Криму, де, як нагадав Петреус, розташовані "російські авіабази, штаби, склади матеріально-технічного забезпечення, військово-морські бази та інші об'єкти", що підтримують російські військові операції по всій території України.
"Сполучені Штати можуть і повинні допомогти українцям, надавши їм, як за це виступає Петреус і багато інших військових експертів, армійські тактичні ракетні системи (ATACMS) на додачу до крилатих ракет Storm Shadow, наданих Великою Британією, щоб уможливити удари по Криму на більшій відстані", — завершує матеріал Макс Бут.
Джерело: Washington Post
Щойно броня задіяна, бій починається. путін повинен буде віддати Крим — генерал Бен Ходжес
Генерал-лейтенант у відставці, колишній командувач Сухопутними силами США в Європі Бен Ходжес у колонці для британського видання The Telegraph констатує, що бої активізуються на всьому українському фронті, від прикордонної Білгородської області до Чорноморського узбережжя.
Це "формувальні" операції, необхідні передумови для неминучого українського контрнаступу, покликані заплутати російський Генеральний штаб щодо конкретної дати, часу і місця головного удару.
"Щойно українські бронетанкові бригади будуть повністю готові, можна буде сказати, що битва дійсно почалася. Однак українці показали себе дуже дисциплінованими щодо оприлюднення інформації, і я б не довіряв жодному повідомленню з російського боку про те, що відбувається на лінії зіткнення. Сподіваюся, що ми та російський персонал не знатимемо, що роблять Зеленський та українці, доки вони цього не зроблять", — зазначає Бен Годжес.
"Зате відомо, що росіяни підірвали Каховську дамбу. Неважливо, що путін звинуватив українців і назвав руйнування дамби "варварським актом": кожне слово з його вуст — брехня, — нагадує генерал.
— Дамба була зруйнована за допомогою внутрішньої вибухівки, а не влучанням зброї, і вона перебувала під російським контролем. Крім того, Україна не отримала жодної вигоди від підриву дамби: це колосальна економічна та екологічна катастрофа, наслідки якої ще довго доведеться долати".
За словами Бена Ходжеса, росіяни, ймовірно, не отримають від підриву такої військової вигоди, на яку вони сподіваються. Деякі експерти вважають, що вода спаде протягом наступних п'яти-семи днів, і земля почне швидко висихати в літню спеку. Ефект, на який сподіваються окупанти, — обмеження можливостей маневру для українців, найімовірніше, буде нетривалим.
На думку генерала, росіяни запанікували і підірвали дамбу занадто рано, щоб досягти бажаного ефекту. Ходжес зазначає, що знесення дамби ще раз нагадало нам про те, ким є росіяни. Це типовий акт "тупого інструменту": він завдав величезних руйнувань і страждань безневинному цивільному населенню і, як такий, є воєнним злочином. Це ще раз демонструє, що Захід не повинен тиснути на Зеленського, щоб він вів переговори з кремлем, поки Україна не досягне всіх своїх військових цілей. А ці досягнення, вважає генерал, незабаром можуть бути помітно ближчими. Якщо нинішні зондування дозволять українцям виявити слабке місце, можна очікувати, що по цьому вразливому місцю буде завдано сильного і швидкого удару. Минулого року ЗСУ продемонстрували відмінну тактичну гнучкість.
Ходжес вважає причиною те, що вони перейшли на командну структуру західного зразка, в якій командири нижчого рівня можуть брати на себе ініціативу і використовувати можливості. Вирішальний крок може бути зроблений не українським Генеральним штабом, а відносно молодшим бронетанковим офіцером, який розпізнає можливість і використовує її, а також командиром наступного рівня, який вирішує закріпити цей успіх. Натомість росіяни побудували сотні кілометрів траншей із бліндажами, мінними полями, протитанковими ровами та загороджувальними поясами, які називають "Зубами дракона". Але ці оборонні споруди ефективні настільки, наскільки ефективні солдати, які займають ці окопи і прикривають ці перешкоди, вважає генерал, який в основному не був вражений бойовими можливостями російських військових.
Він вказує, що жорстока боротьба між різними лідерами РФ підкреслює відсутність згуртованості на російській стороні. І ЗСУ, на його думку, намагатимуться використовувати ці розбіжності. Щойно українська армія прорве лінію фронту і опиниться в тилу росіян, це матиме потужний психологічний ефект. Мета полягає в тому, щоб спробувати спричинити колапс, що має бути досяжним, враховуючи поганий стан російського морального духу.
Якщо це станеться, на фронті можуть відбутися серйозні зміни. Бен Ходжес припускає, що оперативною метою української армії є ізоляція Криму. Якщо ЗСУ зможуть досягти Азовського моря, десь між Маріуполем і Мелітополем, вони зможуть зробити російську позицію на півострові неспроможною. Він підкреслює, що тоді буде досягнуто і вторинну мету — забезпечення безпеки території навколо Запорізької атомної електростанції.
"Якщо українцям вдасться ізолювати Крим, я припускаю, що для початку Керченські мости залишать на місці, хоча за такого сценарію їх, імовірно, можуть вразити ракетами Storm Shadow, що поставляються Великою Британією, або іншою зброєю. Якщо залишити мости піднятими, це дасть російським окупантам шлях до відступу, яким вони, сподіваємося, скористаються", — пише Ходжес. Хоча він і сподівається, що в певний момент ці мости мають обвалитися, стратегічна мета України — повернути Крим, і якщо вона зможе зробити це шляхом виведення російських військ без єдиного пострілу, тим краще.
"Але якщо ЗСУ доведеться вбити або захопити в полон кожного росіянина на півострові, вони це зроблять", — зазначає генерал.
Ходжес нагадує, що повернення Криму є критично важливим для українців, оскільки це витіснить російський флот із центральної та західної частини Чорного моря, знову відкриваючи доступ з Одеси до світових океанських торговельних шляхів. "Росія все ще загрожуватиме Азову та його портам, але вона більше не матиме тотального контролю.
— Якщо ми хочемо сподіватися на відновлення української економіки, щоб біженці могли повернутися додому, а Східна Європа знову повернулася до нормального життя, російський контроль над Чорним морем має припинитися. Це означає, що путін має віддати Крим. Усе інше — це перемога для нього і поразка для України та Заходу".
Генерал також нагадує ще одну важливу річ, яку слід пам'ятати західним спостерігачам.
"Я особисто глибоко вражений здібностями українських командирів у сфері оперативного мистецтва та їхнім дисциплінованим підходом до ведення війни. Вони віддані досягненню своїх цілей, але вони не витрачатимуть життя своїх солдатів безцільно. Ми знатимемо, що бій розпочався, щойно будуть задіяні важкі бронетанкові з'єднання: але якщо вони не побачать слушної нагоди, це може статися не скоро, незважаючи на нетерпіння, яке наразі демонструють як в Україні, так і за її межами", — завершує свою статтю Бен Ходжес.
Джерело: The Telegraph
