Воїни 454 ОПБ Віктор Кадальник з позивним "Батя" та Андрій Ганчовський полонили на Мелітопольському напрямку таджика. Як це сталося — розповіли самі бійці.
Рано вранці захисники мали "вихід" в районі Роботиного для перевірки околиць населеного пункту, будівель та підвалів на наявність ворожих диверсійно-розвідувальних груп. Їхню увагу привернув один з розбитих будинків — двері до нього були не закриті, а лише приставлені до стіни.
Кадальник попросив побратима прикрити його, а сам пішов подивитися ближче. Виявилось, у будівлі дійсно ховався окупант.
— Я побачив, що "Батя" когось знайшов, покликав мене, я підійшов і одразу взяв його (рашиста) на приціл. Обшукали його на предмет зброї. Він хотів дістати з кишені гранату — довелось приставити зброю вже до скроні, щоб не рухався. Тоді він вже підняв руки і почав нормально розмовляти, — розповів Андрій.
Заблукавшим окупантом виявися громадянин Таджикистану на ім'я Джурабек, він проходив службу у складі 71-го полку рф як штурмовик-стрілець. Понаїхавший почав розповідати стандартну для окупантів історію — на фронті опинився недавно, і взагалі — його змусили.
За словами таджика, ще один рашист загинув — підірвався на розтяжці, а він сам з пораненою ногою зміг дійти до укриття. Зброю та рацію викинув по дорозі, із собою мав телефон, дві бойові гранати та два "магазина".
— Двое нас было, я раненый, он то ли на мине, то ли на растяжке подорвался. Нам сказали зайти и три дня ждать. На какую позицию — я не знаю, — розповів окупант.
