Підрахунок збитків від підриву Каховської ГЕС і знищення водосховища може зайняти місяці. І, хоча основний удар припав на Херсонщину, наслідки для Запорізької області можуть стати також катастрофічними.
Наприклад, у Мінекології України розповіли, що багато червонокнижних видів рослин і тварин півдня країни можуть зникнути назавжди. Під загрозою знищення сотні тисяч птахів і десятки тисяч тварин, характерних саме для південного регіону України.
З точки зору економіки найсерйознішого удару завдано сільському господарству. Від Каховського водосховища йшли зрошувальні канали, з яких брали воду для поливу сотні, якщо не тисячі сільгосппідприємств на сотні кілометрів навколо.
На Мелітопольщині традиційно вирощувалися культури з використанням систем поливу. Але вода до Каховського магістрального каналу більше не надходить і повне пересихання зрошувальних каналів лише питання вельми короткого часу.
Дуже скоро родючі мелітопольські землі можуть на роки стати непридатними для сільського господарства. Фахівці Міністерства аграрної політики та продовольства повідомили, що вже наступного року замість полів будуть пустелі.
До обговорення цієї теми в прямому ефірі Настоящего Времени долучився Роман Нейтер, аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки.
— Які ви прогнозуєте наслідки для сільського господарства на тих землях, які зараз виявилися затопленими?
— Якщо ми говоримо про ті врожаї, які були посаджені, але не були зібрані й опинилися під водою, найімовірніше, вони загинуть. Але тут важливо розуміти масштаби цієї катастрофи. 600 квадратних кілометрів — це 60 тисяч гектарів. Загалом в Україні дві третини земель — це сільськогосподарські землі. Ми говоримо про порядок затоплених територій — близько 40 тисяч гектарів. Це досить велика сума, це площа середнього впевненого агрохолдингу в Україні. Але при цьому всього в країні близько 40 мільйонів гектарів сільськогосподарських угідь. Втрата 40 тисяч гектарів не дасть катастрофічної ситуації загалом для країни.
— Але це ми говоримо про затоплені території. Ви згодні, що через якийсь час вони просто перетворяться на пустелі?
— Складно сказати. Ми обговорювали це питання з експертами. Частина вважає, що буде вимиватися ґрунт, буде вимиватися чорнозем і рослинність буде не настільки розвинена на цих територіях. Інші кажуть, що для частини земель цей процес може піти навіть на користь, а для якоїсь частини нічого не зміниться, якщо вода швидко піде. Три різноспрямовані ефекти, і поки що ми не можемо чітко сказати, що саме станеться.
— А для тих земель, які зрошувалися і для яких тепер недостатньо води, які будуть наслідки?
— Сумні. Я якраз днями перевіряв продуктивність зрошуваних земель із продуктивністю земель без зрошення. І для олійних культур різниця в продуктивності становить два рази в Україні, в південних регіонах України. Для зернових культур це два з половиною рази: землі зі зрошенням більш продуктивні, більш продуктивні, ніж землі без зрошення. Відповідно, ми можемо говорити про істотний спад, уже помітний у масштабах країни, врожаю. Ми очікуватимемо зниження врожаю десь до одного мільйона тонн зерна.
— Як це позначиться на економіці? Я намагаюся зрозуміти: це багато, мало?
— Для розуміння контексту зернова асоціація цього року оцінює врожай у 68 мільйонів тонн зернових.
— Тобто із 68 один мільйон втратять?
— Суттєва частина земель, про які ми зараз говоримо, знаходиться на окупованій території, вона не входить у загальну статистику. Тобто якщо ми говоримо про ситуації без окупації, ми могли б зібрати до ста мільйонів тонн зерна, і від цього був би один відсоток ефекту, короткостроковий від втрати іригації.
— У мене дуже умовне розуміння про можливі прогнози. Якщо я не права, поправте мене. Ось ця земля, яка умовно в Запорізькій області, всі ці поля не будуть зрошуватися, надалі це вплине на якість цієї землі, на якість цих чорноземів?
— Ми зараз говоримо не стільки про якість, скільки про те, що ми зможемо в цих регіонах виростити і що не зможемо. Одна з головних проблем — через кліматичні зміни у нас температура на півдні країни зростає. І за апокаліптичними прогнозами, які в нас теж є, я бачив багато досліджень, і IAMO, це Інститут аграрної економіки в перехідних економіках у Галле, у Німеччині, в інших дослідницьких центрах. Умовно кажучи, без іригації, без зрошувальних систем на півдні України буде робити сільському господарству нічого.
— Земля пересохне зовсім? Її неможливо буде обробляти?
— "Земля пересохне" і "відсутність урожаю" — це дві речі, які досить сильно корелюють. У нас досить сильні посухи відбуваються на півдні країни. І для того щоб таких посух не було, ми це компенсуємо іригацією.
— А чи є альтернатива?
— У середньо- і довгостроковій перспективі є. Це відмовлятися від тих норм водокористування, які були, встановлювати точкові системи зрошення, які споживають більше води. Є надія, що в подальшому якомусь великому далекому майбутньому ми зможемо дозволити собі встановлювати такі системи на цих землях, і іригація продовжуватиме розвиватися. Але вся наявна інфраструктура станом на сьогоднішній день стає невикористаною.
— А надалі? Йдеться про рік, десятиліття?
— Для початку потрібно повернути окуповані території.
