У п’ятницю, четвертого жовтня, спалахнула пожежа біля Пермського НПЗ, він же ПАТ «ЛУКОЙЛ-Пермнефтеоргсинтез».
Що саме там горіло — приховано за димовою завісою. РФ рапортує про порушення правил техніки безпеки, але що це за випадкова пожежа на 10 тисячах квадратних метрів, яка охопила цистерни й потребувала двох десятків одиниць спеціальної техніки, науці невідомо.
Щось сталося на південь від Пермі, у Куєді. Горить як факел газогін, згоріли також декілька будинків, є важкі поранені. Про причини яскравого полум'я окупанти поки мовчать. Це майже в 2 000 км від кордону з Україною pic.twitter.com/3HywxZC7ys
— КРИМський бандерівець (@CrimeaUA1) February 8, 2024
При цьому «приватна нафтобаза біля села Осенці» — це і є НПЗ, там ще перевалка, ТОВ «Транснефть», але пожежа була далі на захід.
Методом виключення — масштабна пожежа на НПЗ, кілька годин гасіння цистерн і спроби брехати означають, що в гості залетіли українські пташки.
О 4:23 ранку 7 жовтня сталося кілька вибухів на нафтобазі в порту Феодосії — росіяни оголосили техногенну катастрофу муніципального рівня, щонайменше дві ємності й система нафтопроводів горять.
Фото: Крим.Реалії Пожежа на нафтобазі у Феодосії
Це АТ «Морской нефтяной терминал» — він уже був ціллю для безпілотників щонайменше тричі, але страйк такого рівня з багатогодинними пожежами вперше.
Це найбільший термінал у Криму місткістю 250 тисяч кубів, із системою перекачування з трубопроводів на потяги й танкери — судячи з відео, горить одна з трьох найбільших цистерн.
Крім того, фіксували вибухи в Бельбеку й Новофедорівці — можливо, щоб не дати комфортно працювати бортам ППО по крилатих ракетах, можливо, щоб поколупати інфраструктуру (заглиблені цистерни, техніко-експлуатаційні частини, різні приміщення для чергової зміни й управління).
Так ми розуміємо відразу кілька речей.
Імовірний тиск партнерів на Україну з вимогою не бити по нафтовій інфраструктурі не вирішальний для нас у виборі цілей, попри вкиди в багатьох медіа.
Ми не знаємо в принципі, була така вимога чи ні, але удари по нафтових об’єктах тривають, з перервами на дорозвідку.
Удари по арсеналах і погрози ядерної відповіді Москви на атаки дронами «третіх країн» ніяк не пов’язані. Якщо довідаємося про прибуття, наприклад, північнокорейських копій «іскандерів» або іранських снарядів, то спробуємо дістати.
Ядерне стримування, високоточне озброєння, авіація і танки. Як Захід реагує на загрозу Москви
Фото: ЗМІ окупантів Лінія з виробництва артилерійських і танкових снарядів різного калібру на заводі РФ
А ви поки що займайтеся військовою справою — закидайте мільярди доларів у розбори гноїлищ, утилізацію, створення капсульних сховищ, розосередження й охорону боєприпасів.
Звичайно, це питання вирішать — може, почнуть постачати армію з коліс (тоді буде додаткове навантаження на тактичний тил, ресурс автомобілів), може, будуть розосереджувати по численних закинутих будівництвах часів СРСР. Але це час, гроші й відволікання ППО.
Швидше за все, тут суто військові завдання. Дорозвідка до й після ударів, аналіз, розробка маршрутів прольоту ракет, вивчення інформації від партнерів про РЛЗ і випромінювання РЕБ.
Та й, природно, спроби перенести зусилля, щоб розтягнути ППО.
Фото: Петро Андрющенко Переміщення по окупованому Маріуполю системи ППО армії РФ
Сьогодні видобуток, завтра перевалка, післязавтра очистка нафти, потім арсенал — роздмухуйте штати ППО, тасуйте колоду з боєготових комплексів, інтенсивніше ремонтуйте й формуйте регламент.
Усе це гроші і чималі. Тоді як у 2024 році РФ виділила на оборону трохи більше ніж 112 млрд доларів.
Це на все: на програми переозброєння флоту; на ядерну тріаду; на прикордонну службу ФСБ; на охорону незліченних баз зберігання військової техніки, де то підлітки підпалюють гелікоптери, то прилітає «нептун» і заводить купу двигунів від «града»; на розробку того, що не має аналогів; і на бази в Сирії, Таджикистані; на операції в Африці.
Точка застосування досить очевидна — до бездоріжжя залишилися лічені дні, а жодні захоплення районних центрів на Донеччині не зупинять кампанії ударів по тилу РФ, яка пускатиме їм кров і гроші.
Йдеться не про те, що Вугледар не важливий чи що спроби охопити Селидове не загроза. Стратегічно ми робимо все те саме в очікуванні зростання ВПК Заходу й нашого, а також ефекту від посилення мобілізації, коли набрані люди перетворюються на злагоджені підрозділи.
Вугледар. Трагедія без тріумфу
Авіація надходить за планом (частина нідерландських бортів уже в країні); румунська батарея ПРО вже в Україні; німці надіслали нам 60 тисяч снарядів за місяць, а до того цифри були чотиризначними; САУ «Богдана» на рік буде до 200 штук, і до 180 CAESAR нам передала й передасть Франція.
Фото: EPA/UPG Пускова платформа ракетної установки Patriot у Національному навчальному центрі протиповітряної оборони на полігоні Капу-Мідія в румунському повіті Констанца.
А в перспективі, взимку, на десерт перед нами величезна Московська агломерація — 21 млн населення.
З пострадянськими ТЕС; з містотворчими підприємствами, що опалюють населені пункти з 50–70 тисячами мешканців; із сотнями тисяч таджиків, узбеків і туркменів, що туляться на орендованих квартирах у бетонних коробках; з проблемами минулого опалювального сезону навіть без бомбардувань (з нашою невеликою поміччю).
Тож сильно ППО не поманевруєш — це знають вони і знаємо ми.
Це означає, що нафтобази, перевалка й переробка горітимуть далі.
Війна триває, противник пристосовується до ударів по ньому, ми імпровізуємо.
Минулої зими наша інфраструктура була ціллю, цієї в цю гру вже можна грати удвох.
Кирило Данильченко ака Ронін
