У ніч на 6 червня російські окупаційні війська цілеспрямовано підірвали греблю Каховської ГЕС і перетворили друге за величиною в Україні водосховище у пустелю площею понад 2,2 тисяч квадратних метрів. «Перший Запорізький» з’ясував, якими є екологічні наслідки знищення Каховської ГЕС для Запорізького регіону і чи варто після перемоги знову відбудовувати греблю у Новій Каховці.
Нагадаємо, наша редакція готує спеціальний проєкт, в якому розповідає про те, як злочини РФ завдають непоправної шкоди довкіллю та навколишньому середовищу Запорізької області.
Каховський водосховище, друге за площею в Україні, перестало існувати
За підрахунками проєкту «Росія заплатить», який реалізує Київська школи економіки у співпраці з Офісом Президента України, Міністерства економіки України та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, сума прямих збитків, спричинених підривом Каховської ГЕС, вже складає щонайменше $2 млрд. Трагедія призвела до значних пошкоджень житлово-комунального сектора та енергетики, а також до значних непрямих збитків сільському господарству через втрату іригації регіону.
Каховське водосховище після російського теракту
Фото: Astra
Внаслідок теракту перестало існувати друге за величиною в Україні Каховське водосховище. 24 червня Національна академія наук України називає датою переходу від процесів осушення Каховського водосховища з його поділом на окремі малі та великі водойми, через які протікає русло Дніпра, до процесів відновлення природного стану території, який вона мала до наповнення водосховища.
Динаміка змін території колишнього Каховського водосховища (станом на 15 липня 2023 року)
Фото: НАН України
Станом на 15 липня , за оцінкою фахівців Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України, внаслідок підриву ГЕС від загальної площі Каховського водосховища, яке становило 2065 км², залишилося 261,1 км² (відновлене русло та окремі озера), що становить лише 12,7% від його початкової площі.
Будівництвом греблі Радянський Союз затопив 257 тисяч гектарів земель, примусово переселив щонайменше 37 тисяч осіб і знищив Великий Луг
За словами докторки політичних наук, професорки кафедри політології факультету соціології та управлінняЗапорізького національного університету Наталі Горло, ще на рубежі 19-20 століть інженери міркували про те, як освоювати ресурси Дніпра в нижній течії.
«По-перше, Каховський гідровузол будували з метою судноплавства. Звісно, особливо гострою була проблема порогів. Але за словами дослідників в той час Дніпро нижче Олександрівська і до Херсона був не придатним для руху судів, оскільки середня глибина складала менше двох метрів. Друга мета, по суті, другорядна – це використання ресурсів для енергетики. Необхідність використання Дніпра для зрошення – це третя мета, що проходить червоною лінією через усі проекти використання ресурсів річки, – розповіла Наталя Горло під час круглого столу «Трагедія Каховської ГЕС: події та наслідки» разом з колегами-науковцями у Запорізькому національному університеті. У 2007 році науковиця захистила кандидатську дисертацію на тему «Спорудження водосховищ Дніпровського гідрокаскаду: соціальний та економічний аспекти (50–70-ті рр. ХХ ст.)». – Існували і політичні передумови зведення Каховської ГЕС, які звісно прямо не декларувалися в документах. Логіка будівництва говорить про те, що знищення Великого Лугу та історичної пам’яті було прагненням радянської влади знівелювати українську ідентичність».
Будівництво Каховської ГЕС, 1955 рік
Фото: Локальна історія
Рішення про спорудження Каховского гідровузла Рада міністрів СРС прийняла у 1950 році. Примітно, що кошторис будівництва – близько 900 мільйонів карбованців – практично не дискутувався.
Зведення греблі Каховської ГЕС тривало п’ять років і було завершено 18 жовтня 1955 року. За три роки до цього почали підготовку басейну майбутнього водосховища: переселення людей, вирубка лісів, знесення будівель, створення захисних споруд.
Залишки лісу між Домахою та Балабінською косою, на дні затоки Кушугум, який, вочевидь, спиляли перед заповненням Каховського водосховища, у 50-ті роки минулого століття. Пеньки залишалися під водою майже 70 років
Фото: Олександр Архіпов
«Для будівництва Каховської водосховища довелося затопити 257 тисяч гектарів земель. Під час підготовки офіційно примусово переселили близько 37 тисяч осіб. Але насправді ця цифра є набагато більшою, бо процес заповнення водосховища був повільним, а підтоплення території ще тривало протягом десятиліть, – розповіла професорка. – Наголошу на тому, що внаслідок спорудження Каховської ГЕС були, зокрема, затоплені Кінські та Базавлуцькі плавні. На стадії проектування гідровузла планувалося їх зберегти, гідроенергетики вирішили, що буде занадто дорого зводити інженерні споруди. Крім того, одним із планів у рамках цього будівництва було спорудження великого водосховища на річці Молочній».
Знищення природних парків, гибель рослин і тварин: екологічні наслідки Каховської катастрофи
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів збитки, завдані навколишньому середовищу внаслідок знищення греблі ГЕС та осушення Каховського водосховища, оцінюють у понад у $1,5 млрд.
Екологічні наслідки руйнування Каховської гідроелектростанції для території нижче та вище греблі є діаметрально протилежними, аналізує доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри загальної та прикладної екології і зоології ЗНУ Олександр Рильський. Херсонщина постраждала від затоплення території величезною масою водою.
«Національний парк «Нижньодніпровський» площею більше 80 тисяч гектарів – зруйнований, замулений. 2156 видів рослин і тварин або загинули або втратили біомасу (загальна кількість живої речовини в деякій екосистемі, – прим.). З цього переліку дев’ять видів рослин відносились до світого червоного списку (Червоний список Міжнародного союзу охорони природи, – прим.). До Червоної книги України – 30 видів. До червоного списку Херсонської області – 26 видів. Один з найцінніших заказників на території цього природного пару – «Боброве озеро» біля Голої Пристані. Зафіксована стовідсоткова загибель таких тварин, як кабани, олені, козулі, бобри, ондатри, – розповів професор Олександр Рильський. Науковець є живим свідком затоплення територій під час будівництва Каховської ГЕС. – Водою було змито сміттєзвалище, затоплені очисні споруди, вигрібні ями, кладовища… Все це тепер осіло на території природних заказників Херсонської області. Сьогодні в цьому районі Чорного моря солоність води зменшилась втричі. Це явище тимчасове. Але на те, щоб вода розбавилася, потрібно рік, а, може, і більше».
Каховське водосховище в районі правобережжя Херсонської області в липні
Фото: Українська природоохоронна група
Вище греблі Каховської ГЕС – Національний природний парк «Великий луг» (площа – близько біля 17 тисяч гектар). До його складу входять шість заказників, серед них – орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Великі і Малі Кучугури».
«На цих островах (13 островів площею від 2 до 80 гектрів) гніздилися велика кількість птахів (качки, лиски, чаплі, очеретянки, лебеді, а також жили нутрії, куниця, зайці і ондатри), а також була рослинність, в основному, очерет і рогоз. На цій території не відбулося масової загибелі ні рослин, ні тварин. Але є масова загибель гідробіонтів (організми, що постійно живуть у водному середовищі, – прим.). Під загрозою 54 види риб і 156 видів птахів – зникла база харчування, оскільки усі вони харчували з цієї води, – зазначив доктор біологічних наук. – На дні Каховського водосховища 70 років осідав мул. У цьому товстому шарі є все: важкі метали, радіонукліди, поверхнево активні речовини і т.д. Якщо повернуться пилові бурі, це становитиме загрозу для здоров’я людей».
На думку науковця, для жителів Запоріжжя проблем з якістю та кількістю питної води не буде. Тому що водозабор відбувається вище Дніпровської ГЕС. Але усі, хто живляться водою нижче Дніпрогесу, матимуть серйозні проблеми.
«У Запоріжжі вода непогано очищується на центральних очисних спорудах. Вона потрапляла у Каховське водосховище і там розбавлялася у сотні разів, процес самовідновлення відбувався інтенсивно. Тепер, коли русло Дніпра стало природнім, такого вже не буде – відбудеться різке зниження якості води. Вже не кажу про стічні води Нікополя, Марганця та інших населених пунктів», – аналізує Олександр Рильський.
Якщо не відновити постачання води для поливу садових кооперативів, які знаходиться на узбережжі Дніпра, можуть загинути тисячі гектарів садів, каже професор.
Супутниковий знімок Каховського водосховища від 5 та 20 червня
Фото: ESA / Copernicus Sentinel / Sentinel-2 L2A
На думку професора, вже сьогодні на осушених територіях Каховського водосховища необхідно засіювати експериментальні ділянки, щоб зрозуміти, які рослини зможуть там прижитися. У іншому випадку наступного року, зважаючи на величезну площу, можуть початися токсичні пилові бурі.
«Внаслідок техногенної катастрофи планетарного масштабу Каховське водосховище перестало існувати, як екосистема. Падіння рівня води у водосховищі негативно вплинуло на біогеоценоз водойми. Осушення водосховища сприяло загибелі великої кількості видів водних безхребетних. Особливо в великих рамках, у першу чергу, зазнали втрат популяції двостулкових молюсків, а також інших гідробіотів, які проживали у водоймі, – розповідає кандидат біологічних наук, доцент кафедри загальної та прикладної екології та зоології ЗНУ Костянтин Домбровський. – На осушеній території Каховського водосховища повністю загинули поширені двостулкові молюски, які мешкали у прибережній зоні на глибині 3-4 метри. Втрати цих молюсків, за оцінками експертів, складатиме в середньому від 150-200 грам до кілограмі на квадратний метр осушеної території. Тобто внаслідок вимирання тільки цих двостулкових молюсків на дні водосховища буде гнити і розкладатися близько 500 тисяч тонн органічної речовини».
Саме цей неприємний запах у перші тижні після руйнування Каховської ГЕС відчували жителі Запоріжжя і продовжують відчувати жителі прибережних територій осушеного водосховища.
7 липня. Вид на Запорізьку АЕС. Знищене Каховське водосховище і невеличке гирло річки, яке утворилося на його місці
Фото: Принтер Форт
«Іхтіофауна Каховського водосховища, в якому налічувалося 56 видів та підвидів риб, з яких 23 види мали промислове значення, зазнала суттєвого негативного пливу. У водосховищі була втрачені вся молодь риби – особини цьогорічного та попереднього нересту. Були втрачені головні нерестовища риб, які були розташовані у заплавних ділянках Каховського водосховища. Усі місця нересту і основний обсяг води, як основа середовища існування риб знищено. Також внаслідок різкого зниження рівня води зникнуть види рослин, – зазначив Костянтин Домбровський. – Про Каховське водосховище, як таке, ми говорити вже не можемо. Воно зникло. Стабілізація природної екосистеми після техногенного втручання, за оцінками фахівців з гідробіології, без відбудови греблі формуватиметься століттями».
На думку фахівців-екологів Запорізького національного університету, вплив на екосистему та зменшення біорізноманіття Каховської катастрофи буде значно більшим, нім аварія на Чорнобильській АЕС.
«Підрив Каховської ГЕС і затоплення територій матимуть значні наслідки для людей та екології. Це стрес для екосистеми. Ми повернемося до 1950 року. За часи існування водосховища там відбулася адаптація екосистеми до нових умов, тепер вона регресує до умов попередніх. Підрив греблі може призвести до втрати життя різних видів рослин та тварин, які зазвичай живуть в цьому регіоні. Це може вплинути на екосистему та природні баланси в регіоні. З відходом води оголились сотні гектарів ростовищ. Можемо прогнозувати, що ґрунти, з яких пішла вода – у випадку спеки, вітрів, можуть накрити регіони пиловими, піщаними бурями, – розповів в інтерв’ю «Першому Запорізькому» в.о. начальника Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Олег Бігдан. – На даний час Інспекцією проводяться відповідні розрахунки завданої шкоди. Але варто зазначити, що остаточні розрахунки можливо провести лише після деокупації територій – у зв’язку з потребою комісійних обстежень, а це на даний час не є безпечним».
Осушення 100 гектарів заплави: наслідки руйнування Каховської ГЕС для заповідної Хортиці
«Острову Хортиця пощастило в тому, що він знаходиться одразу нижче Дніпрогесу. Під час будівництва Каховського водосховища рівень води біля Хортиці змінився найменше в порівнянні з територій нижче за течією. Тому після підриву греблі біля острову рівень води впав лише на три метри. В першу чергу, відкрилися ті ділянки, які до будівництва Каховської ГЕС були суходолом. Рівень води зменшився не настільки критично, як для територій, які знаходяться нижче за течією (біля Нікополя, наприклад), де межа в деяких місцях сягала 8-10 метрів», – зазначила під час прес-конференції в.о. генерального директора Національного заповідника «Хортиця» Світлана Охріменко.
«Внаслідок зниження рівня води на Хортиці оголилося близько 200 гектарів узбережжя: берегова смуга, пляжі і близько 100-120 гектар заплавних водойм (мережа озер і проток) у південній частині острова. Зараз залишилося 5-7 гектарів заплави. Внаслідок цього відбулася загибель значної кількості водних рослинних угруповань (латаття біле, глечики жовті, кувшинки, які опинилися на суходолі та висохли), а також донних безхребетних. Крім того, загинули двостулкові молюски. На щастя, замору риби не відбулося. Хортицькі заплави до затоплення Каховського водосховища майже 70 років тому були тимчасовими водоймами, які наповнювалися лише під час весняного водопілля. Особливості рельєфу дозволили воді і рибі вийти одночасно, – розповів керівник сектору охорони природи Національного заповідника «Хортиця» Михайло Муленко. – На початку літа більшість водоплавних птахів були на гніздах: відклали яйця або вже вигодовували пташенят. Птахи підлетіли, покинувши свої гнізда».
«Територія Національного заповідника «Хортиця» – не тільки історико-культурний об’єкт, а й найбільший об’єкт природно заповідного фонду міста Запоріжжя. На території природного-заповідного фонду загальнодержавного значення загального геологічного заказника «Дніпровські пороги», який входить до складу заповідника, мешкає велика кількість рослин і тварин, зокрема, занесених до Червоної книги України, – розповіла Світлана Охріменко. – На сьогодні можна казати про втрату щонайменше одного червонокнижного виду рослин, який мешкав на території заплави – Альдрованди високолозої. Вони зустрічались локально на невеличкій території. Можемо казати, що цього виду рослин на Хортиці більше не буде».
Крім того, як повідомили у заповіднику, в пригніченому стані або на стані зникнення перебувають частини популяції таких рослин, як латаття біле, глечики жовті та водяний горіх дніпровський. Ці рослини не є червонокнижними видами, але площі їх знищення дуже значні. І для відновлення саме таких великих популяцій можливостей вже не буде.
«Зараз фіксуємо, як відбувається процес відновлення цієї території. Спостерігаємо, що осушені ділянки активно заростають. Де була швидка течія і не утворювалися мулові наноси, там лишився пісок: може, одна рослина на 2-3 квадратних метри росте. А де був мул, там всюди вже утворили величезні формації тополі чорної та верби білої (дерева плодоносили, коли ще вода була в озерах). Просто сотні рослин на одному квадратному метрі, – розказав Михайло Муленко. – Усі хвилювалися, що ці мули будуть вивітрюватися, що ми будемо страждати від піщаних бур, що містять пестициди і різноманітну хімію. А заплави заросли і вже не видно, що там було озеро. Зверху виглядає, як зелений луг».
Так сьогодні виглядають заплави острова Хортиця
Фото: Держеконіспекція Південного регіону
Як повідомили у департаменті захисту довкілля Запорізької обласної військової адміністрації, за попереднім обстеженням встановлено, що в результаті підриву греблі Каховської ГЕС на території загальногеологічного заказника загальнодержавного значення «Дніпровські пороги» відбулася загибель донної рослинності на площі понад 85 га, квіткових водних рослин (понад 300 тисяч одиниць), водної папороті (понад 29 тисяч одиниць), двостулкових молюсків (понад 72 тисяч одиниць).
Знищена система зрощення: катастрофічні наслідки та багатомільйонні збитки для фермерів
«Сільське господарство уже зазнає надзвичайно великих втрат, пов’язаних з падінням рівня води у Каховському водосховищі і неможливості подавати воду у Каховський і Північнокримський канал. У зв’язку з цим зупинили свою роботу найбільші системи зрошення нашої держави, що забезпечували 94% зрошення у Херсонській області, 60% у Запорізькій області, 30% у Дніпропетровській області і майже 100 відсотків в Криму, – зазначив доктор сільськогосподарських наук, професор, академік Національної академії аграрних наук України Микола Безуглий. – Більше півтора мільйона гектарів не зможуть працювати не менше п’яти років після закінчення війни. Такий термін, за оцінкою Укргідроенерго і державного агентства водних ресурсів, є мінімальним для будівництва нової греблі і відновлення системи зрошення на вказаних площах».
Втрати, що вже отримав агропромисловий комплекс, призводить не тільки до великих економічних збитків, а й можуть поставити під загрозу продовольчу безпеку за окремими групами продуктів харчування. Зниження виробництва зернових і олійних культур, виробництво яких у Херсонській та Запорізькій області було значним не складає загрози продовольчій безпеці, бо повністю перекривається виробництвом в інших регіонах держави. Втім, Херсонська область, наприклад, в першу чергу, була регіоном, що виробляли левову частку сільсогосподарських культур, яка була визначальною у загальнодержавному балансі продовольства: овочей, баштанних культур, фруктів і винограду, рису та сої.
«Нова Каховка була (саме була, на жаль), загальнонаціональним центром інвестиційної діяльності українського та іноземного бізнесу у галузі овочівництва, виноградарства, баштанництва. У регіоні вироблялося від 70 до 90% овочевої продукції різних видів товарними підприємствами – основних постачальників овочів у торговельні мережі, на переробні підприємства. У Херсонській області були розташовані основні потужні овочесховища, – каже Микола Безуглий. – Уже за часів тимчасової окупації Лівобережної частини Херсонщини продовольчий ринок України відчув дефіцит овочевої та баштанної продукції. Вартість недопоставленої такої продукції на ринок тільки у 2022 році складає близько 50-60 мільярдів гривень. У 2023-му втрати будуть ще більшими. Уже зараз значну частку овочів торгівельні мережі імпортують зі східної Європи і Туреччини, що призвело до надзвичайно високих цін на доволі звичайні для українців моркву, цибулю, капусту тощо. Вартість борщового набору за рік зросла вдвічі за даними Держкомстату. І майже вдвічі за даними торгівельних мереж. Вперше в історії незалежної україни зростання відбулося через підвищення цін на очі, а не на м’ясо, як це відбувалося раніше».
Академік Національної академії аграрних наук України констатує, що найближчі роки ситуація може загостритися, якщо не вжити термінових необхідних заходів. На його думку, проблеми в агропромисловому комплексі України через Каховську трагедію потребують втручання держави у їхнє вирішення, бо самостійно бізнес не впорається. Але остаточне вирішення проблем можливе тільки за умов звільнення частково окупованих територій та відновлення роботи Каховського гідровузла.
Поблизу Запоріжжя Каховське водосховище перетворилося на пустелю
Фото: 061
Як розповіли у департаменті агропромислового розвитку Запорізької обласної військової адміністрації, у нашому регіоні – 241 тисяч гектарів зрошувальних земель, з яких використовувалася третина – 74,5 тисячі. З цієї площі на сьогодні 70 тисяч гектарів – на окупованій території. І лише 4 тисячі знаходяться на підконтрольній Україні території: 2600 гектар використовували зрошення з Каховського водосховища (з якого наразі не можуть здійснювати полив своїх культур) і 1700 – з Дніпровського водосховища (продовжують використовувати воду для поливу).
«Підприємства, які обслуговують ці 2600 гектарів, їх не багато, близько шести. За попередніми підрахункам, їм завдано збитків на суму близько 170 мільйонів гривень недоотриманої виручки. Наприклад, кукурудза на богарі (вид рільництва, при якому оброблювані землі не поливають, а чекають дощів, – прим.) дає на сьогодні, якщо орієнтуватися по минулому року, 43 центнера з гектара. Якщо її поливати, то можна отримати врожайність 110-100 центнерів. Ця різниця – ті втрати, які отримують аграрії в цьому році, – розповів заступник директора департаменту агропромислового розвитку Запорізької обласної військової адміністрації Олександр Ясинецький. – Окупована територія, зрозуміло, втратить більше. Наприклад, якщо на цих 70 тисячах гектарів вирощувати пшеницю, то це 300 тисяч тонн врожаю. Якщо підрахувати по нинішнім цінам (5000 грн), то сума збитків для окупованої території, орієнтовно, близько 1,5-2 млрд. грн. А якщо вирощували інші культури, наприклад, овочі, кукурудзу або сою, які давали більший прибуток, то і збитки є більшими».
Каховське водосховище в районі селища Приморського Запорізької області
Фото: Олександр Олійник
Внаслідок осушення Каховського водосховища запорізькі аграрії будуть вирощувати менше кукурудзи та сої – культур, що потребують поливу. Натомість будуть сіяти невибагливі до вологи сорго, просо, зернові культури, озимі зернові культури. За рахунок осінньої, зимової і весняної вологи озимі культури в нашому регіоні, в зоні ризикованого землеробства, дають непогану врожайність, каже Ясинецький.
У департаменті агропромислового розвитку Запорізької обласної військової адміністрації переконують, що критичної ситуації з зерновим продовольством у нашому регіону попри окупації та бойові дії не буде.
«Для забезпечення населення хлібобулочними виборами на підконтрольній території Запорізькій області потрібно 125 тисяч тонн продовольчого зерна. Цього річ аграрії планують отримати 310-350 тисяч тонн. Якщо із цієї кількості буде майже половина продовольчого зерна, то підконтрольна територія області буде забезпечена зерном для випічки хлібобулочних виробів для населення підконтрольної території, – підсумовує Олександр Ясинецький. – Для того, щоб забезпечить всю територію Запорізької області (включно з тимчасово окупованими районами) потрібно 225 тисяч тонн зерна. Втім, навіть, якщо нашій області не буде вистачати зерна, нам допоможуть інші українські регіони».
Чи потрібно відбудовувати Каховську ГЕС та водосховище?
На думку фахівців, сучасні технології, наукові розробки та можливості будівництва дозволяють по-новому поглянути на можливість відбудови Каховського гідровузла. Щоб забезпечити зрошення, судноплавство та виробництво енергетики сьогодні немає необхідності безповоротно затоплювати величезні площі.
«Для збереження судноплавства та зрошення греблю Каховської ГЕС потрібно відновити, але зовсім по-іншому. За 70 років людство отримало технології, які дозволяють не затоплювати територію рівну площі Бельгії. Наприклад, Кушугумський залив – це площа Люксембурга. Хоча тамтешня глибина в середньому – півтора метри, тільки по ямах було до 3-4 метрів. Тепер можна зовсім по іншому збудувати цю систему і провести науковий експеримент. Щоб дізнатися, як окремі локальні ділянки Великого Лугу будуть відновлюватися, – розмірковує доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри загальної та прикладної екології і зоології Запорізького національного університету Олександр Рильський. – Територію Великого Лугу біля правого берега вздовж від нашого Біленького до Новоронцовки Херсонської області та біля лівого від Малокатеринівки до Благовіщенки Запорізької області можна відновити, збудувавши гідротехнічні споруди».
Через підрив Каховської ГЕС річка Конка, що була під Каховським водосховищем, як підводна течія, виділилась в своє історичне русло. На знімках з супутника від 5-13 червня видно наскільки далеко відійшла вода від берега в районі окупованого міста Кам’янка-Дніпровська
Фото: TVIS Company, LLC
Науковці переконані, що території осушеного Каховського водосховища, нові екосистеми, які вже сьогодні створюються, можна розвивати на основі новітніх технологій на принципах сталого розвитку та циркулярної зеленої економіки.
«На сьогодні в Європі існує тенденція поступового спущення водосховищ і формування в них природних ландшафтів. На сьогодні такий досвід є, наприклад, у Нідерландах та Бельгії. Виникає природне питання. Який на сьогодні сенс зберігати частину гідротехнічних споруд, побутованих у 20 столітті? На сьогодні у Херсонській області з урахуванням наших знань та можливостей цілком реально побудувати ефективні природньо-господарські комплекси без того, щоб відновлювати Каховську гідроелектростанцію та водосховище, – розповів під час вебінару «Проблема утилізації та переробки відходів від руйнувань» професор кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська Академія», експерт Кримськотатарського ресурсного центру Євген Хлобистов. – Уряд вже прийняв рішення про відбудову Каховської ГЕС. Як на мене, достатньо швидко і без обговорень в експертному середовищі. Хочу підкреслити: коли проектували Каховський гідровузол, йшлося не про добробут України, як самостійної держави, а як частину іншої держави, якої вже не існує понад 30 років. Відтак було і відповідне планування. Створення Каховського водосховища – один з компонентів так званого «Сталінського плану перетворення природи», який задовольняв певні енергетичні, технічні та логістичні потреби станом на 1949 рік. У 2023 році доцільність цієї гідротехнічної споруди є не актуальною. Сьогодні сільське господарство і всі життєзабезпечуючі системи можуть функціонувати на основі сучасних моделей технологій без створення штучних водосховищ. Ми бачимо це на прикладі країн з пустельним кліматом, наприклад, Саудівської Аравії та Ізраїля».
Підсумовуючи, фахівці переконані, що створення нового гідротехнічного комплексу має відбуватися за участі активного громадського і експертного середовища, щоб реалізувати цей проєкт максимально ефективно і безпечно для навколишнього довкілля.
Текст – Андрій Вавілов
Матеріал написаний за підтримки ГО «Інститут масової інформації», що реалізує проєкт «Підтримка активних громадян під тиском в Україні» за фінансової підтримки Європейського Союзу
