Голова громадської організації «Екосенс», координаторка Ради відновлення Запоріжжя Тетяна Жавжарова під час навчального візиту до Чехії познайомилася з тамтешнім досвідом поводження з відходами, адаптації до змін клімату та залучення жителів до прийняття рішень у громадах.
Які європейські рішення можуть стати у нагоді під час повоєнного відновлення нашого регіону – у статті «Першого Запорізького» (далі – пряма мова).
Чехія ще у 2000-х роках розпочала европейський шлях, на який Україна стала лише нещодавно
Україна і Чехія мають багато спільного. Наша країна отримала незалежність в 1991 році, а Чехія – у 1990-му (від Радянського Союзу. 1 січня 1993 року Чеська і Словацька Федеративна Республіка розпалася на дві суверенні держави – Чехію та Словаччину, – прим.). Чехи також були окуповані радянським режимом, а тому з розумінням ставляться до України. До речі, багато хто з місцевих досі розмовляє російською мовою.
Втім, з 2004 року, коли Чехія вступила до Європейського Союзу, країна пройшла великий шлях, який допоміг їй зрости до рівня розвинених і технологічних країн Європи, наприклад, Німеччини.
Чеська Республіка – одна з найбільш економічно успішніших країн Європи. У 2024 році Чехія посіла 52-е місце у рейтингу країн за рівнем ВВП на душу населення (29 тисяч доларів). Для порівняння: Україна у рейтингу найбагатших країн посідає 141 позицію з ВВП на душу населення з показником 5,6 тисяч доларів
Натисніть на фото, щоб збільшити
Україна такоє отримала незалежність у 90-х. Але ми довго не були чітко впевнені у нашому євроінтеграційному векторі. Довго продовжували дискутували, а чи не краще далі будувати економічні зв’язки саме з Росією, де для нас все здавалося зрозумілішим.
Врешті Україна зараз повільно йде тим шляхом, яким до цього також шла і Чеська Республіка. Ми нарешті обрали європейський вектор розвитку, коли нас у спину підштовхнула війна. Завдяки тому, що ми йдемо до інтеграції з Європейським Союзом, зараз дуже активно почали реформувати законодавство, імплементувати директиви та регламенти Євросоюзу. Наприклад, у цьому році багато зробили саме у напрямку імплементації законодавства ЄС у сфері захисту довкілля.
Успішне партнерство: Чехія залюбки ділиться з українцями своїм досвідом
Найбільший чеський екологічний фонд «Партнерство» (Nadace Partnerství, Брно) за підтримки Європейського Союзу (у межах проєкту «Партнерство для сталого відновлення України», – прим.) розпочав програму розвитку в Україні культури партнерства місцевих груп активностей. Її завдання – мережування, налагодження партнерства між органами місцевого самоврядування, бізнесом та громадськими організаціями у певних громадах, представники яких разом збираються, планують проєкти, подаються на фінансування, а потім разом ці проєкти реалізують. Таку гарну традицію чеський фонд і намагається популяризувати в Україні.
Цього року зібрали представників українських органів місцевого самоврядування, громадського сектору, підприємств на навчальні візити для ознайомлення з успішним досвідом, який було реалізовано в Чеській Республіці. Протягом тижня учасники делегацій під час закордонного візиту ознайомились із тамтешніми містами, органами місцевого самоврядування, із агенціями, місцевим бізнесом, громадськими організаціями, благодійними фондами. Ми могли дізнатися, як вони працюють, і побачити конкретні успішні кейси проєктів сталого розвитку, які вдалося реалізувати.
Голова громадської організації «Екосенс», координаторка Ради відновлення Запоріжжя Тетяна Жавжарова
Такий обмін досвідом, переконані в організації, посилить спроможність місцевих лідерів вже зараз розпочати підготовку проєктів для сталого відновлення України та модернізації ключових інфраструктурних об’єктів, які генерують енергію, тепло та забезпечують населення чистою питною водою
Основним акцентом навчального туру, в якому я брала участь, була енергетична незалежність чеських громад. Вона досягається, переважно, завдяки відновлювальним джерелам енергії: від сонячних та вітрових електростанцій до використання з цією метою місцевого палива – відходів деревообробної промисловості.
Селище на понад 200 мешканців у Білих Карпатах не має централізованого газопостачання, але побудувало котельню на біопаливі – дереві та щепі. Завдяки цьому опалюють та дають гарячу воду 70 будинкам. Крім того, активно використовують сонячну енергію. Такі енергоефективні рішення вже стали нормою для кожного маленького містечка у Чехії
Натисніть на фото, щоб збільшити
Крім того, ми вивчали чеський досвід адаптації до зміни клімату, який є дуже важливим. Для східної території України помітними наслідками зміни клімату є спека і посуха, через що зникають врожаї. Для західної частини нашої держави зміна клімату проявляється через повені, від яких цього року дуже постраждала і Чехія також.
SAKO Brno: приклад по-європейськи ефективного поводження з відходами
Брно – друге за розміром місто країни після столиці, адміністративний центр Південноморавського краю. 30% енергії для опалення міста виробляється за рахунок спалення відходів.
Під час візиту до Чехії ми побували на першому в країні сміттєпереробному заводі – SAKO Brno, побудованому за європейські кошти. Це великий комплекс з полігоном, де складуються відходи для сортування, сортувальною лінією та потужностями для енергетичної утилізації відходів. Крім того, на підприємстві використовуються технології виробництва біогазу, який також використовується в якості джерела енергії.
SAKO Brno – це акціонерна компанія, власником якої є місто Брно. У регіоні Брно та Південно-Моравському краї підприємство надає послуги у сфері поводження з відходами для міст, муніципалітетів, комерційних компаній, підприємців та громадян
Натисніть на фото, щоб збільшити
В Україні у людей специфічне ставлення до проблематики промислового спалювання сміття через різні міфи і стереотипи. У Чехії, як і в інших розвинених країнах Європи, сміттєпереробні підприємства успішно працюють багато років. Там відбувається збір і сортування відходів. Цінну сировину – метал, пластик, дерево тощо – відправляють на повторну переробку. А інші відходи, які неможливо повторно використати, відправлють на спалення, під час якого виробляється теплова енергія, яку використовують, наприклад, для підігріву води для постачання громаді.
Компанія SAKO Brno щороку переробляє 240 тисяч тон змішаних побутових відходів і постачає Брно 54 271 МВт-год електроенергії, виробляючи 1,1 мільйона гігакалорій тепла. На підприємстві, створеному у 1994 році, працює понад 500 співробітників
До речі, один з керівників підприємства, який займався проєктуванням та будівництвом цього колись найпершого у Чехії сміттєпереробного заводу, сказав, що буде дуже радий передати свій досвід для створення такого заводу в Україні.
Природоорієнтоване рішення для збереження ресурсів: дах школи перетворили на зелений простір
Кліматична освіта є дуже поширеною не тільки в Чеській Республіці, а загалом у всій Європі. У країнах ЄС кліматична освіта – це частина державної політики. Діти мають з малечку розуміли, чому відбувається зміна клімату.
Насправді кожен повинен усвідомлювати, що охорона довкілля та клімат пов’язані між собою. Якщо ми будемо екологічно свідомими, споживати менше ресурсів, використовувати органічні продукти, сортувати сміття, це позитивно позначиться на процесах зміни клімату.
Маленька школа в маленькому містечку Остаповіце біля Брно (усього на 170 дітей). Зокрема, у будівлі озеленений дах – це природоорієнтоване рішення, яке зменшує нагрівання будівлі та потребу в кондиціонерах, сприяє всотуванню дощової води, підтримує мікроклімат. У школі цей простір використовується для проведення часу школярів, місця для харчування та шкільних свят
Натисніть на фото, щоб збільшити
Приклади екологічної освіти є і в Запоріжжі. Громадська організація «Екосенс» разом з департаментом освіти Запорізької міської ради восени запустила курс «Кліматична освіта для зеленого відновлення» – для вчителів шкіл і викладачів дитячих садочків. Ми побачили дуже великий інтерес до цієї теми: зареєструвалося майже 180 педагогів.
«Відкритий сад» – це місце майже в центрі Брно, де на площі 1,5 гектора зібрані практичні природоорієнтовані рішення з адаптації до зміни клімату: доріжки з природних матеріалів, різнотрав’я, зелені дахи, компостери, сад і город тощо. Сад створив і підтримує чеський фонд «Партнерство», до якого Тетяна Жавжарова приїхала на стажування
Натисніть на фото, щоб збільшити
Будівля фонду – вітрина різноманітних енергоефективних рішень і освітній екологічний центр
В Україні поки що не прийнятий будівельний стандарт пасивного будиноку (англійською – passive house), який використовується у Європі. Тобто це будинок, який є комфортним для проживання і одночасно економічним, бо не втрачає тепло. Ба більше, у Німеччині, наприклад, вже перейшли до стандарту будинків, які завдяки технологіями навіть виробляють енергію.
Ми відвідали офіс фонду «Партнерство», який і запрошував нас до участі. Це термомодернізована будівля, за кошти ЄС, Чехії та самого фонду відновлена за всіми стандартами, неподалік історичного центру Брно. Їхній офіс виступає в ролі освітнього майданчика для дорослих та дітей, які можуть дізнатися про різні заходи енергозбереження. Крім самої будівлі, на території реалізовані різноманітні енергоефективні рішення.
Під час реновації виконали термомодернізацію стін з системою рекуперації, зробили зелений дах та вертикальне озеленення стін замість кондиціонерів, встановили теплові насоси для опалення, резервуари для дощової води для технічних потреб і поливу саду для повторного використання води та не лише
Натисніть на фото, щоб збільшити
Міське озеленення в Чехії: гарно і невибагливо в догляді
Саджати на вулицях привезені з-за кордону дорогезні гортензії – це рішення, які можна і втілювати, але не для України і не під час війни. В той час, коли є сотні місцевих рослин, які прикрашатимуть місто і не потребуватимуть витрат великих коштів.
Так виглядає адаптований до зміни клімату сквер у місті. У центрі – зона водних розваг. Навколо – лави для відпочинку в тіні під деревами. Є кошені газони для сидіння чи ігор, але основна частина – це різнотрав’я: клевер, ромашка, кульбабки, деревій. Клумби із посухостійких багаторічників: лаванди, ехінацеї, лікорісу.
Тетяна Жавжарова наголошує, що це більш стале і, що не менше важливо, дешеше рішення, ніж щороку садити однорічні квіти, як роблять у Запоріжжі
Натисніть на фото, щоб збільшити
Навіщо витрачати сотні тисяч на догляд за газонами, якщо можна один раз засіяти дикорослі рослини? Наприклад, спориш, конюшину, ромашку, васильки тощо, які не потрібно скошувати. Це рішення, які допомагають відновити біорізноманіття і давно активно використовуються в Європі.
Тетяна Жавжарова показала багаторічні посухостійкі і невибагливі рослини для міського озеленення на вулицях і скверах Брно. На зміну клімату у Чехії реагують сталими рішеннями
Натисніть на фото, щоб збільшити
Якщо у багатих Німеччині, Швеції, Чехії і навіть Польщі рахують гроші в питанні озеленення міст, то чому ми під час війни засіваємо газони, для догляду за яким потрібні великі людські зусилля?
Приклади міського озеленення в Чехії – гарного і невибагливого в догляді
Натисніть на фото, щоб збільшити
Сила партнерства між владою, бізнесом та громадськістю стала ключовою для сталого розвитку чеських громад
Дуже важливо, щоб громадські організації розуміли: необхідно не лише критикувати, а й співпрацювати з органами місцевого самоврядування. Потрібно намагатися будувати партнерства, тому що різний досвід громадських організацій, органів місцевого самоврядування, різні повноваження та грантові можливості – все це можна об’єднати для вирішення проблем. Наприклад, орган місцевого самоврядування та громадська організація, підтримуючи один одного, разом можуть подати грантову заявку на європейське фінансування.
У Чехії це вже вдається зробити, щоб вирішити ті проблемні завдання, з якими вони стикалися. Наприклад, заводи зі сміттєпереробки вони побудували саме за підтримки Європейського Союзу. Модернізували школи, встановили сонячні станції на котельній та багато іншого.
Коли кажуть, що Європейський Союз сам прийшов і багато що зробив у Польщі і Чехії, це не зовсім так. Не варто сподіватися, що хтось прийде і щось зробить за вас. Ініціатива завжди має йти знизу. Європейські партнери зараз дуже відкриті до України і будуть ще більш відкритими після нашої перемоги. Але, щоб отримати фінансування, потрібно створювати спільні проєкти, вкладати власні кошти для співфінансування. І це допоможе робити наші містечка зручними і комфортними для життя.
У Чехії навіть маленькі міста можуть залучати європейське фінансування. Наприклад, місто Остаповіце (1800 мешканців) останній раз отримало 10 мільйонів євро на реновацію школи, водовідведення та вивезення відходів. Загалом містечку з річним бюджетом у 30 мільйонів крон Євросоюз вже виділив допомоги на реалізацію різних проєктів на 200 мільйонів.
Тетяна Жавжарова разом з мером найбільшого з 29 районів міста Брно Войтехом Менсо. У районі Stred проживає 80 тисяч людей, бюджет району складає 1 млрд крон на рік
Європейський Союз попри війну продовжує вкладати кошти в Україну. Так, існують певні обмеження на великі інфраструктурні проєкти для таких регіонів, як Запорізька область, через наближеність до бойових дій. Але, ти не менш, Євросоюз багато в чому допомагає. Чимало інвестує через різноманітні програми. Зокрема, велика увага приділяється темі зміни клімату та енергетики.
Тобто ресурс для зеленого відновлення Запоріжжя завдяки нашим партнерам існує. Але, щоб скористатися цими грішми, потрібно забезпечити сталість проєктів та їхню подальшу підтримку. Це можливо, якщо у проєкті об’єднати зусилля органів місцевого самоврядування, громадських організацій, місцевих спільнот – усіх елементів громади.
Залучення мешканців по-європейськи – це обговорення всіх питань планування міста. При реконструкції цієї вулиці у Чехії, у місцевих жителів чотири рази запитали їхню думку щодо ширини дороги, кількості місць для паркування, які дерева лишити та прибрати, яке покриття використати. За словами мера цього міста, якого переобирають вже 20 років, важливо, щоб жителі розуміли, що робить влада і навіщо
Натисніть на фото, щоб збільшити
Чим може надихнутися Україна з досвіду Чехії?
- Сила партнерства. Тільки співпраця між органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями та місцевим соціально відповідальним бізнесом є ключовою для сталого розвитку територій.
- Енергетична незалежність можлива як на рівні великих міст і містечок, так і маленьких сіл. І Україні варто йти цим шляхом.
- Використання зелених природоохоронних рішень. Навіть попри війну важливо впроваджувати зелені технології та екологічні рішення, створювати комфотні екологічно безпечні міста.
Текст – Андрій Вавілов, фото з архіву Тетяни Жавжарової
