Наскільки зруйновані запорізькі міста і села, що знаходяться біля лінії фронту? Скільки людей залишилося в Оріхові, Гуляйполі та інших населених пунктах, які стирають з лиця землі ворожі війська? В якому стані комунальна інфраструктура і чи працює бізнес? Як живуть громади нашої області, які щодня знаходяться під постійними російськими обстрілами? Про це – у матеріалі «Першого Запорізького».
Фронтова реальність: кількадесят міст та сіл Запорізької області – під постійним прицілом
Нашим регіоном пролягає лінія фронту протяжністю понад 100 кілометрів, населені пункти вздовж якої щоденно на глибину кількадесяти кілометрів російські війська рівняють з землею. У зведеннях обласної військової адміністрації вже понад два роки чи не кожного дня фігурує майже один і той же вже знайомий журналістам перелік.
Засипаючи снарядами ствольної та реактивної артилерії, керованими авіабомбами і використовуючи безпілотники, росіяни тероризують колишні районні центри – фронтові міста Гуляйполе та Оріхів, селища Степногірськ та Комишуваху, а також чимало сіл. Під щоденними обстрілами – Кам’янське, Мала Токмачка, Левадне, Малинівка, Новоандріївка, Залізничне, Новопавлівка, Верхня Терса, Новоданилівка, Одарівка, Вербове та не лише. Останні місяці інтенсивність обстрілів відчутно збільшилася.
Село Новоданилівка Оріхівської громади – щодня по 50-100 російських ударів. Наразі у населеному пункті залишається 13 людей, які не хочуть виїжджати
«Якщо минулого тижня ворог рідко, коли обстрілював прифронтові населені пункти більш ніж 250 разів на добу. То зараз ми бачимо, що російська армія почала бити більш інтенсивно – 300, 350, 400 обстрілів за добу. Здебільшого, з артилерії та FPV-дронами. Протягом тижня більш ніж 2500 разів ворог обстрілював наші міста і села. Маємо дев’ять загиблих і 36 поранених», – зазначив в ефірі телемарафону голова Запорізької ОВА Іван Федоров.
У Оріхові та Гуляйполі вже зруйновано понад 80% житлової та іншої інфраструктури. Схожа ситуація у Степногірській громаді, яка також систематично зазнає російських ударів. Більшість тамтешніх жителів були змушені виїхати. А ті, хто лишився, з початку вторгнення позбавлені комунальних послуг та існують у вкрай складних життєвих умовах.
Кількадесят сіл Оріхівської, Гуляйпільської, Степногірської та інших громад, які знаходяться біля лінії зіткнення, без перебільшення стерті з лиця землі внаслідок російських обстрілів і фактично зупинили своє існування. Там майже немає жителів, а майже вся важлива для життя громад інфраструктура зруйнована.
Гуляйпільська громада: від генераторів працює навіть мобільний зв’язок
На території Гуляйпільської міської громади до повномасштабного вторгнення Росії проживало 20 тисяч населення. Крім самого Гуляйполя, територіальне об’єднання включає селище Залізничне та 30 сіл: три з них – Дорожнянка, Марфопіль, Мирне – знаходяться під російською окупацією. Всі інші населені пункти громади з перших днів війни зазнають систематичних ударів російських військових з різного виду озброєння. Останнім часом активніше ворожа армія використовує для атак по житловим будинками, інфраструктурі і автомобілям мирних жителів FPV-дрони.
У Гуляйполі усі 48 багатоквартирних будинків зазнали руйнувань різного масштабу
Фото: Євгенія Назарова, Радіо Свобода
За словами начальника Гуляйпільської міської військової адміністрації, голови громади Сергія Ярмака, після понад двох років регулярних ударів вся важлива критична та соціальна інфраструктура в громаді – від шкіл, садочків, спортивної та музичної школи до міської ради та лікарні – так чи інакше зруйнована та пошкоджена. Деякі з об’єктів вже не підлягають відновленню. У Гуляйполі усі 48 багатоквартирних будинків зазнали руйнувань різного масштабу.
На сьогодні мешканці таких прифронтових міст, як Гуляйполе та Оріхів, що перебувають у зоні бойових дій і де найбільше руйнувань, не можуть отримати державну компенсацію за знищене майно. Оскільки об’єктивно оцінити та кваліфіковано зафіксувати відповідними комісіями органів місцевого самоврядування наслідки обстрілів та стан об’єкту нерухомості неможливо з міркувань безпеки. Однак власник може щонайменше звернутися до поліції та зареєструвати факт пошкодження майна у додатку «Дія».
Жителі Гуляйполя поки не можуть отримати державну компенсацію за знищене житло. А такого у громаді – більшість
З 5 березня 2022 року у Гуляйпільській громаді немає електропостачання, водозабезпечення та газу. На сьогодні усе необхідне електричне приладдя працює на генераторах, у тому числі – вишки мобільного зв’язку та насоси для води зі свердловин.
Для побутових потреб жителів, які залишилися, воду також регулярно привозять із Запоріжжя співробітники ДСНС.
Попри щоденну загрозу обстрілів на території Гуляйпільської громади продовжують працювати комунальні підприємства. Близько 40 працівників прибирають місто, викошують траву, щоб не було загоряння після «прильоту». Будівельна бригада допомагає місцевим жителям, а також ладнає пошкоджені споруди після обстрілів, щоб максимально, наскільки це можливо, зберегти пошкоджені комунальні об’єкти.
Людям, які продовжують залишатися у Гуляйпільській громаді, влада, благодійні фонди та волонтери надають різноманітну гуманітарну допомогу – від будівельних матеріалів до безкоштовних ліків.
Степногірська громада: п’ять сіл громади вже повністю знищені
Також під постійними обстрілами окупантів перебуває і Степногірська громада, що за 40 кілометрів від Запоріжжя. До її складу входить дев’ять населених пунктів: селище Степногірськ, села Приморське, Степове, Лук’янівське, П’ятихатки, Лобкове, Малі Щербаки, Павлівка та Жереб’янки.
З початком широкомасштабного вторгнення з громади виїхало приблизно дві третини населення. Якщо раніше тут жило близько дев’яти тисяч людей, то зараз залишилося три. У самому Степногірську – близько семисот мешканців, здебільшого, людей пенсійного віку. З центру громади вже евакуювали усі сім’ї з дітьми.
Пошкодження будівлі селищної ради після обстрілу 15 травня цього року
Як розповіла начальниця Степногірської селищної військової адміністрації Ірина Кондратюк, п’ять сіл громади – Малі Щербаки, Степове, П’ятихатки, Лобкове, Жереб’янки (одне з них ще знаходиться в окупації) – вже фактично повністю знищені в результаті бойових дій. На сьогодні у селах Павлівка та Лук’янівське пошкоджено понад 60% домівок, у Степногірську зазнали ушкоджень всі 22 багатоповерхівки та близько 40% приватних будинків, у селі Приморському – близько 20%.
«Повністю зруйнована школа у П’ятихатках. Навчальні заклади у Приморському та Степногірську пошкоджені. Крім того, у селищі зазнали пошкоджень два дитячих садочки», – розповіла голова громади Ірина Кондратюк.
Обстріли населених пунктів громади посилилися. Щодня ворог застосовує проти мирних жителів артилерію та керовані авіабомби
Через російські обстріли у Степногірську повністю виведена з ладу система центрального водозабезпечення. А тому воду до громади завозять із Запоріжжя. Світло працює з перебоями, поки його не поновлять після чергових обстрілів. Газопостачання у Степногірську та Приморському не проводили, воно було лише у селах, які натепер вже повністю знищені армією ворога.
Місцевим жителям громади допомагають і влада, і волонтери. Благодійники забезпечують продуктами харчування чотири населені пункти, в яких мешкають люди: Степногірськ, Приморське, Павлівка та Лук’янівське. Раз на тиждень завозять хліб, продукти харчування – два рази на місяць. Рідше – засоби гігієни. Для багатьох людей це дуже важливо, бо у деяких у селах немає магазинів. Волонтери також допомагають з ліками, бо на території громади немає жодної аптеки.
За словами голови громади, на території залишилися здебільшого пенсіонери та люди, які не хочуть нікуди виїжджати, зокрема через брак коштів. А тому евакуація на цьому етапі відбувається не надто активно. Попри це селищна рада може допомогти усім охочим виїхати та допоможе забезпечити тимчасовим помешканням.
Оріхівська громада: немає жодної вцілілої багатоповерхівки
У постійному фокусі всеукраїнських медіа також прифронтовий Оріхів. З шести сіл громади три – у тимчасовій окупації: Мирне, Копані та Нестерянка. Новоандріївка, Щербаки та Новоданилівка – знаходяться біля лінії фронту і потерпають від нещадних обстрілів.
До повномасштабного вторгнення в Оріхівській громаді загалом проживало понад 19 тисяч населення, понад 13 з яких – у самому колишньому районному центрі. На сьогодні через постійні обстріли та авіаудари кількість населення зменшилася на 90% – до майже 1200 людей у громаді і приблизно 800 людей у місті.
В Оріхові з 56 багатоповерхівок немає жодної, яка б не була пошкодженою
Фото: Анна Логвиненко, ДСНС
На третій рік війни 90% інфраструктури громади зруйновано. В Оріхові з 56 багатоповерхівок немає жодної, яка б не була пошкоджена. Великий відсоток приватних будинків, особливо у частині громади, наближеній до лінії фронту, також розбиті. Немає соціального об’єкту – школи, дитячого садочка, позашкільних закладів – куди б вже не прилітав російський снаряд. Лікарня, будинок культури, бібліотека, спортивна та музична школи, безліч об’єктів промислової та бізнес-інфраструктури потребують повного відновлення.
Оріхівців, які через постійну загрозу обстрілів продовжують жити у в Оріхові і ночувати у підвалах, окрім місцевої влади, підтримують волонтери та благодійні організації
Фото: Олександр Олійник
Як і в Гуляйполі, з початку вторгнення в Оріхові немає газопостачання, централізованого водозабезпечення та світла, окрім невеликого кварталу у приватному секторі. У місті з допомогою генераторів працюють декілька свердловин, людям розвозять воду, як комунальники, так і співробітники ДСНС.
Мала Токмачка: з 3,5 тисяч населення лишилося 100 людей
До повномасштабного вторгнення у Малотокмачанській територіальній громаді, до складу якої належать села Мала Токмачка, Білогір’я, Лугівське та Новопокровка, проживало майже три з половиною тисячі мешканців. У великому за мірками Запорізької області селі Мала Токмачка, що неподалік Оріхова, функціонували гімназія, дитячий садок та центр первинної медико-санітарної допомоги. Працювало 15 сільськогосподарських підприємств.
Будівля сільської ради у Малій Токмачці. Вся інша інфраструктура громади також зруйнована
Фото: Відбудова. Запоріжжя
Те, чим до 24 лютого 2022 року, гордилися місцеві мешканці – вже знищено. Сьогодні Мала Токмачка знаходиться практично на лінії зіткнення фронту і перебуває у числі тих населених пунктів, які живуть під щоденними ворожими обстрілами. Будівля гімназії, сільської ради, будинок культури, амбулаторії сімейної медицини, бази місцевих підприємств – все повністю зруйноване. Більшість будинків також зазнали руйнувань, або є пошкодженими, – розповіли у Пологівській районній військовій адміністрації.
Малотокмачанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – після російського обстрілу
Фото: Відбудова. Запоріжжя
Через постійні обстріли російської армії сьогодні на території громади залишається близько 100 людей, яких влада намагається переконати у необхідності евакуації. Продукти харчування, питну воду та ліки мешканцям постачають представники сільської ради, працівники ДСНС та волонтери.
***
Більшість охочих виїхати з-під обстрілів серед жителів згаданих населених пунктів вже залишили свої домівки і перебралися до Запоріжжя та більш безпечних регіонів України. Колишні районні центри та великі села, де до 24 лютого 2022 вирувало життя та думали про майбутнє, сьогодні більш ніж 90% спорожніли. А численні руйнування вже не дають можливості впізнати ще донедавна розвинені населені пункти, якими пишалася Запорізька область.
Евакуація триває, але у мінімальних масштабах. Як повідомили у Запорізькій ОВА, за минулий тиждень лише дві людини дали запит на евакуацію. У місцевій владі зазначають: якщо у людини виникне бажання, то для неї організують і переїзд з особистими речами, і нове місце проживання – у більш скромних умовах, але точно без щоденної загрози ракетних ударів.
Доля зруйнованих населених пунктів залишається складним питанням, на яке ніхто не готовий давати однозначну відповідь. Втім, у місцевих громадах переконують: щойно завершиться війна, люди будуть повертатися додому. І заради них вже сьогодні варто піклуватися про майбутнє відновлення населених пунктів.
