Назустріч мрії попри війну: як Віра Муравицька відкрила у Запоріжжі «Квіткову майстерню» та розвиває власну справу у прифронтовому місті| Новини Запоріжжя

Подружжя Віри та Дмитра Муравицьких довго планувало і багато працювало за кордоном, щоб повернутися до рідного міста і втілити мрію – заснувати власний бізнес. Нарешті це вдалося наприкінці 2021 року: родина відкрила крамницю ексклюзивних букетів «Квіткова майстерня». Але невдовзі всі плани на розвиток повністю зламало російське вторгнення.

Попри неодноразово розбиті під час ракетних атак вікна, відключення світла та зменшення кількості клієнтів подружжю вдається не просто зберігати власну справу на плаву, а ще й розвивати її, готувати для клієнтів незвичайні пропозиції та створювати нові напрямки у бізнесі.

«Перший Запорізький» розповідає історію засновників «Квіткової майстерні», які попри всі складнощі успішно працюють у прифронтовому місті.

Щоб знайти гроші і втілити свою мрію у життя, поїхали на заробітки до Європи

Віра Муравицька мріяла про свій бізнес ще з раннього віку. Ідей було багато: від приватного дитячого садочку з ухилом на малювання – до графічного дизайну, саме такий фах дівчина отримала у Запорізькій політехніці. А після п’яти років роботи флористкою у квітковій крамниці вирішила розвиватися у цій справі.

«Завжди мріяла робити щось своє, а з квітами в мене вже був гарний життєвий досвід. Робила дуже багато букетів для наречених, своїх подруг, – розповідає Віра. – Починала помічницею флориста: займалася підготовкою вітрин та продажем букетів. Потім поступово зросла до посади флористки. До цього засвоїла дуже багато інформації. Навчалась, читала різноманітні книжки, вивчала, які квіти можна поєднувати, а які – ні. Також дуже допомогли знання з графічного дизайну та, звісно, колеги, які ділились своїм вміннями».

Квіткова майстриня отримала чудовий досвід, але з часом зрозуміла, що на цій роботі не зможе розвиватися і повністю реалізувати свій творчий потенціал. Вона хотіла створювати букети, які на той момент у крамниці мали невеликий попит і потребували значних матеріальних вкладень.

Власники «Квіткової майстерні» Віра та Дмитро Муравицькі

Так виникла ідея відкриття власного квіткового магазину. Щоб накопичити гроші для перших інвестицій, Віра з чоловіком Дмитром поїхали за кордон: працювали в Англії, Німеччині та Польщі.

«Ми дуже багато зробили для того, щоб відкрити свій бізнес, – каже підприємниця. – Хоча тепер я розумію, що в нашу першу квіткову майстерню ми насправді вклали відносно невеликі гроші. Коли відкривали другий магазин, ці кошти були примножені втричі».

«Квіткова майстерня» Віри та Дмитра Муравицьких за адресою Соборний, 208 (неподалік Запорізької міської ради) розпочала роботу 30 грудня 2021 року. Підготовка до відкриття тривала два місяці: від пошуку приміщення та його ремонту – до оформлення документів.

«Але значно більше часу знадобилося для того, щоб знайти назву, продумати стратегію і наші фішки, спланувати роботу та вектор розвитку. Дуже багато роботи було зроблено ще до того, як ми почали шукати місце. Приблизно три роки ми думали, як все зробити, і йшли до цього поступово», – ділиться Віра Муравицька.

У перший час після відкриття виникло чимало складнощів, які подружжя вчилося долати разом: «Це було дуже важко. Ми працювали разом з чоловіком вдвох з сьомої ранку до десятої вечора». Першою проблемою була висока конкуренція.

«У Запоріжжі дуже багато квіткових магазинів. А про нашу першу майстерню люди тоді ще не знали. Тим паче, вона знаходилася у не дуже вигідному місці – її не видно з проспекту, – каже підприємниця і додає, що з часом майстерня знайшла своїх клієнтів, але це сталося не одразу. – По-друге, з моменту, як я працювала в магазині, квіти значно подорожчали. Після відкриття покупці не дуже розуміли, чому така висока ціна за букети. Хоча вартість збільшилася у всіх крамницях, не тільки у нас».

Крім того, розповідає Муравицька, дуже багато роботи було пов’язано з маркетингом і рекламою.

Попри перші складнощі продуктивна робота команди дала гарний результат: нова квіткова крамниця з часом знайшов своїх клієнтів

Сімейна пара поділила бізнесові обов’язки: Віра займається квітами, постачанням, закупівлею та створеннями колекцій, а Дмитро відповідає за просування, Instagram, рекламу та маркетингові акції.

Під обстрілами, в підвалі, в Оріхові: про перші тижні повномасштабного вторгнення і відновлення роботи крамниці

Через два місяці після відкриття квіткового магазину усі плани на розвиток зламало російське вторгнення. Востаннє перед повномасштабною війною майстерня працювала 21 лютого 2022 року.

«Після тієї конференції, яку зробили в Росії (21 лютого 2022 року РФ визнала так звані «ДНР» і «ЛНР» «незалежними державами», а згодом офіційно схвалила застосування військової сили, – прим.), ми всі були трошки в шоці. Обмірковували, що будемо робити, але до кінця ще все не розуміли. Сподівалися, що нічого не станеться і все буде добре, – пригадує Віра. – О четвертій ранку мені подзвонила сестра. Довгою дорогою до Одеси вона всюди бачила військових. Сестра сказала: закривайтеся та їдьте із Запоріжжя, бо щось буде. І о п’ятій ранку почалася війна, того дня ми не відкрилися».

Після початку вторгнення подружжя, щоб перечекати небезпеку, вирішило поїхало до батьків чоловіка, які живуть в Оріхові.

«Ми думали, що спочатку росіяни будуть гатити по великим містам, – згадує підприємниця. – А виявилось, що насамперед постраждають маленькі містечка, де тепер дуже значні руйнування».

На третій рік війни понад 90% інфраструктури Оріхова зруйновано російськими обстрілами. З 56 багатоповерхівок у місті немає жодної, яка б не була пошкоджена. 95% приватного сектору розбито.
Фото: Дмитро Павловський

В Оріхові родина три тижні перебувала в інформаційному вакуумі, бо весь цей час провела у підвалах – без світла, води та майже без зв’язку.

«Якимось чином вдалося зарядити телефон і вийти в інтернет. Інформації про те, що відбувається в обласному центрі, ми не знали, поки  зі мною не зв’язався наш орендодавець. Він сказав, що по Запоріжжю не гатять, тут всі працюють, потроху відновлюються та повертаються до міста, – розповідає Віра. – Ми цього не знали, тому вирішили повертатися, щоб відкрити майстерню».

Про те, як жителі Оріхівської громади виживають під постійними обстрілами, «Перший Запорізький» розповідав у матеріалі за посиланням.

Після неспокійного Оріхова звикнути до більш тихого Запоріжжя на початку широкомасштабної війни, каже підприємниця, було непросто.

«Було таке відчуття, що війни зовсім немає: дівчата на підборах, нафарбовані, з накрученими локонами. Ти щойно з підвалу з-під обстрілів, приходиш, щоб купити їжі на тиждень наперед, а тобі кажуть: надягніть маску, будь ласка, – згадує Муравицька. – Було дуже важко побачити, що тут люди живуть, ніби все нормально. Я розумію, що у всіх на душі було дуже погано, всі хвилювалися. Та коли ти там в підвалах і на тебе падають бомби, то це інше відчуття, тому і був дисонанс».

Віра розповідає, що після повернення до Запоріжжя спочатку забрали до себе батьків з Оріхова, а згодом бабусю з дідусем з Новоандріївки.

«Квіткова майстерня» знову запрацювала 1 квітня – через 38 днів після вимушеного закриття. Перший місяць роботи був дуже важким, бо поставок з інших міст і, тим паче, з-за кордону, не було. На продаж вдавалося знайти лише ті квіти, які не реалізували місцеві виробники.

«Те, що ми робили спочатку –  це був такий вайб! Коли люди просили: якщо зможете, будь ласка, доставте квіти! Ми писали в листівках до букетів такі повідомлення, які кожен раз нас самих доводили до мурах, – пригадує роботу у перші місяці вторгнення підприємниця. – Ми зрозуміли, що квіти на той момент були тією віддушиною, яка могла дати трішки тепла в місті. Тепла від людей до людей».

За словами Віри, для людей, які виїхали через війну за кордон, квіти стали добрими словами підтримки для родичів, друзів та знайомих, які залишилися у Запоріжжі. Ніби промовляючи, «я поруч», «хоч я далеко, але хочу тебе підтримати».

«Це доводило до сліз! Такий період, коли ми дійсно бачили, що квіти – це значно більше, ніж просто красивий подарунок, – ділиться Віра і розповідає, що багато квітів просто роздавали, щоб підтримати людей. – Якось дарували квіти жінці, яка приїхала з окупованого міста, де відбувалися бої. Вона сказала, що їй дуже боляче від того, що не може повернутися додому і подивитися, як квітнуть улюблені квіти. Але наш букет допоміг її підтримати і зробити приємно».

Таких історій підприємці почули від людей велику кількість. І це стало для Віри і Дмитра поштовхом для посилення роботи і зростання, щоб створювати більше таких історій для міста.

Тричі потерпала від ракетних ударів: як «Квіткова майстерня» працює у прифронтовому місті

Тримати на плаву власну справу за 40 кілометрів від лінії фронту, а тим паче вкладатися в її розвиток – непросте завдання. Власниця квіткової майстерні зазначає, що її бізнес зіштовхнувся з чималою кількістю складнощів у воєнний час.

«Наразі є проблеми з клієнтами. Зазвичай 80% клієнтів – це чоловіки. А вони зараз бояться виходити на вулицю, ми розуміємо чому… Тому покупців стало менше. Але ми працюємо з доставкою, намагаємося зробити все, щоб людям було зручно зробити замовлення онлайн», – розповідає власниця майстерні.

Ще однією проблемою Віра називає постачання квітів через кордони. Особливо – минулого року, коли через протести у Польщі машина з квітами могла приїхати на два-три дні пізніше. Зараз проблем з логістикою майстерня майже не відчуває. Іноді трапляється, що автомобіль з квітами приїжджає не зранку, а до вечора. Але, на її погляд, у нинішніх умовах це не найбільша складність.

«Також є проблема з відключеннями світла. У цей час людям не до квітів: треба приїхати додому вчасно, увімкнути пральну машинку, приготувати собі їжу. Це і для майстерні важкий час, тому що збільшується списання товару через те, що не працює холодильна камера, – розповідає підприємниця. – Але ми працюємо в штатному режимі та все робимо максимально якісно. Для букетів наших клієнтів ми використовуємо найсвіжіші квіти, а все, що не підходить за якістю, виключаємо. Щоб вирішити цю проблему, зменшили кількість квітів і закуповуємо їх частіше, майже кожного дня, щоб були найсвіжіші».

За словами Віри Муравицької, також є складнощі з пошуком персоналу, адже зараз у Запоріжжі не так просто знайти потрібного співробітника.

«Ми шукаємо працівників, щоб розвиватися. Але, як і для будь-якого бізнесу, дуже важко знайти саме тих людей, з якими нам було б комфортно працювати, і які хотіли б давати гарний сервіс для клієнтів. Багато людей виїхало з початку війни. Наша дуже класна співробітниця також переїхала за кордон. Ми вдячні, що вона в нас працювала, але дуже сумуємо, що такі співробітники їдуть, – ділиться Віра. – Це дуже погано впливає на якість життя у Запоріжжі. Адже виїжджають люди з різних сфер – ІТ, магазинів, кав’ярень, ресторанів тощо. Це дуже позначається на розвитку міста і загалом на якості обслуговування».

До цих проблем підприємниця ставиться по-філософськи. Каже, з тими чи іншими складнощами бізнес буде стикатися постійно. В історії України такого було чимало: від економічних криз до епідемії COVID-19 та повномасштабної війни. Найголовніше – не боятися шукати свій шлях і бути сильним.

Однак у воєнний час не всі проблеми можна переживати без хвилювань. Друга квіткова майстерня Муравицьких, яку вони відкрили 19 січня цього року біля площі Запорізької, тричі потерпала від російських ударів. Один з наймасштабніших стався наприкінці березня цього року, коли окупанти гатили по Дніпровській ГЕС.

«На той момент ми жили на Прибережній магістралі, на останньому поверсі будинку. Всі ракети, які прилетіли тоді на нашу греблю, ми відчули над своїми головами. Тоді вже прощалися з життям. Коли спускалися сходами, побачили, що горить в тій стороні, де наша майстерня, – так згадує той день Віра. – Чекали відбою повітряної тривоги, щоб поїхати подивитися. Але люди надсилали нам фотографії і писали: приїжджайте – у вас немає вікон. У нас був шок і дуже сильний стрес».

Коли подружжя доїхало до майстерні і знаходилося всередині, прилетіло ще дві ракети.

«Було дуже страшно! Штукатурка сипалась на голову, це не передати словами. Але, на щастя, нікого з команди там не було. Жодна наша людина не постраждала. Ми забрали документацію та все цінне. Щойно ми поїхали, поруч знову сталися прильоти», – згадує власниця майстерні.

Після перших ракетних ударів майстерня ще два дні стояла зачиненою. Власники хвилювалися за команду і вирішили перечекати нові можливі атаки

Віра пригадує, що в інший день того ж місяця вночі працювала в крамниці з усією командою. Розмірковує: якби обстріл відбувся саме тоді, можливо, нікого з команди не залишилося у живих. І така ймовірність хвилювала Віру та Дмитра більше, ніж розбиті вікна майстерні.

«Тому наш настрій був більш-менш нормальний. Ми швиденько забили вікна. На жаль, нам не допомагали комунальники: вони працювали у квартирах мешканців з другого по останній поверхи, а комерція на першому поверсі закривала вікна самостійно. Нам допомогли друзі та батько, зробили це дуже швидко та прибрали скло поруч з магазином», – згадує підприємниця.

«Вікон у крамниці досі немає. Після тої ракетної атаки ще два рази були прильоти: двічі вилітали дерев’яні плити, якими ми закривали розбиті віконні рами. Тому ми вирішили їх не замінювати знову, а дочекатися, поки все минеться.  Дерев’яні двері лагодили тричі, бо їх просто виривало і вивертало», – розповідає власниця майстерні.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Квіти Запоріжжя| Доставка |Цветы Запорожье| Подарунки (@kvitkova.maysternya.zp)

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Квіти Запоріжжя| Доставка |Цветы Запорожье| Подарунки (@kvitkova.maysternya.zp)

Близькість до об’єктів критичної інфраструктури і загроза повторних ракетних ударів змусила родину Муравицьких прийняти важке рішення про переїзд першої майстерні біля площі Запорізької, де з дня відкриття зібрали більше 2000 букетів. 6 жовтня вона запрацює на новій локації біля ТЦ «Україна».

Унікальні букети з подарунками, ексклюзивні квіти та майстер-класи: як заробляє майстерня

Про свій бізнес підприємниця може розповідати довго та фахово. Зараз майстерня продовжує працювати на своїй першвій локації у центрі міста – за адресою проспект Соборний 208 (біля Запорізької міської ради). Тут є послуга доставки квітів, а ще Віра Муравицька проводить різноманітні флористичні майстер-класи.

«Майстерня на бульварі Шевченка вже стала впізнаваною. Її дуже люблять за те, що вона в центрі міста, на проспекті, де можна зручно припаркуватися. Є можливість обрати готовий букет з вітрини або зібрати такий, який саме захоче клієнт, вже за 5-10 хвилин. У нас працює доставка з 8 до 19 вечора, – розповідає власниця бізнесу. – Окрім букету, можна подарувати вази, сухоцвіти, кульки, листівки і цукерки від наших партнерів – кав’ярень Coffeelab і «Булка» (про історію створення цих закладів «Перший Запорізький» розповідав у статті за посиланням). До замовлення можна додати ароматичні свічки і дифузори, прикраси зі срібла або натурального каміння від місцевих брендів, з якими ми також співпрацюємо, а також сертифікат від нашого партнера спа-салону Revive».

Вибір квітів у майстерні чималий. Тут можна придбати гортензії, еустому, гербери, альстромерії, гіперикум. Це далеко не повний перелік асортименту.

«Ми завжди шукаємо щось цікаве. Наприклад, у нас можна придбати такі квіти, як нутан та левкадендрон – з Африки, які відрізняються своєю стійкістю. Майже кожного місяця протягом всього року ми пропонуємо півонії, а не лише в сезон, коли їх можна придбати на вулицях. Також є ранун, тюльпани… Тобто всі квіти, які ми знаємо, можемо знайти в будь-яку пору року, але буде різнитися ціна, якщо зараз не сезон. Цього року отримували півонії з Франції, які в розкритті були дуже великі, приблизно 15-20 сантиметрів. Їхня вартість була 280 гривень. Вони дуже стійкі та ароматні», – розповідає флористка.

З різноманітних квітів у майстерні можуть зібрати унікальні незвичайні букети з цікавими поєднаннями.

«Ми працюємо з міксовими букетами, поєднуючи різні види квітів. Гортензія – найперша квітка, яку всі полюбляють. Саме букет з міксом гортензії у нас найбільш популярний. Також популярною є класична червона троянда. Її немає в нашому асортименті кожен день, бо це трошки не наш формат, але якщо необхідно, ми привозимо її протягом однієї години. Це завжди буде свіжа квітка під замовлення зі складу, – зазначає підприємниця. – Наразі вже будуть осінні букети. Восени людям хочеться більш темних квітів, благородних відтінків. Зараз в нас є колекція «Пристрасть». Її кольорове поєднання – це рожеве, малинове і червоне. Це такий пристрасний букет, який зараз має попит».

Зазвичай квіткова майстерня працює з колекціями. Це своєрідне поєднання кольорів і квітів в букеті.

«Є такі класичні поєднання, які люди купують найчастіше. Наприклад, рожеве-біле – це наша колекція «Полуничне морозиво». Є «Ягідний мікс» – це букет в поєднанні лавандового та яскраво-рожевого. «Лавандові мрії» –  букет, який поєднує лавандовий та білий кольори. Є колекція Bubble Gum, яка об’єднує рожеві та блакитні квіті. Колекція «Ніжність» – це комбінація білого, кремового та сірого з додаванням евкаліпта. Є жовто-біла колекція – букети з жовтими розами та ромашками тощо», – перераховує Віра Муравицька.

Для зручності клієнтів квіткові колекції роблять в різних розмірних сітках і різної вартості. За словами підприємниці, для неї важливо, щоб кожен клієнт отримав можливість придбати найбільш красивий, стильний і свіжозібраний букет у відповідності зі своїм бюджетом.

«Найдорожча композиція, яку ми робили в нашій майстерні, це коробка за 32 тисячі гривень. Але це не означає, що ми не зробимо букет за 200 гривень. Він також буде гарний, просто меншого розміру», – ділиться флористка.

За її словами, головний принцип «Квіткової майстерні» звучить так: кожна людина, яка зайде у крамницю, отримає гарний сервіс і крутий, стильний та свіжозібраний букет, який подарує хороший настрій.

«Бачу нашу місію в тому, щоб дати людям трішки добра, світла і залишити лише приємні емоції», – ділиться Віра Муравицька.

Окремий напрямок її роботи – майстер-класи, які проводять один раз на сезон у співпраці з закладом-партнером.

«Нещодавно проводили майстер-клас та звану вечерю для наших клієнтів. Це була безкоштовна акція, щоб подякувати людям, які цінують нашу квиткову майстерню, а також Coffeelab і «Булку». Ми дуже плідно працюємо в таких колабораціях, наприклад, з брендами The Cup, ZimaLeto, The Boiler Room, – розповідає підприємниця. – Торік ми проводили безкоштовні майстер-класи для дітей внутрішньо переміщених осіб. Будемо працювати, щоб зробити їх і в цьому році».

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Пекарня Булка 🥐 | Запоріжжя (@bulkaua)

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Квіти Запоріжжя| Доставка |Цветы Запорожье| Подарунки (@kvitkova.maysternya.zp)

Зараз «Квіткова майстерня» проводить покроковий навчальний курс, як стати флористом з нуля.

«Розбираємо, як доглядати за квітами, як складати букети, знаходити кольорові поєднання. Весь свій досвід за десять років роботи я вкладаю в цей майстер-клас. Заняття проводяться п’ять днів на тиждень по дві години, – пояснює власниця крамниці. – Це буде дуже цінно для людей, які хочуть почати працювати з квітами», розвиватися у цій справі або змінити свою професію».

«Це люди сталевого духу»: про бізнес, який продовжує працювати у Запоріжжі

Власникам бізнесу у прифронтовому Запоріжжі Віра Муравицька радить не опускали руки і продовжували працювати попри будь-які складнощі.

«Якщо ви будете робити свою справу дуже класно, тоді клієнти, які побачать цей розвиток і якість, будуть вдячні і ділитимуться з вами своїми емоціями. Це даватиме вам стимул і прагнення робити більше, розвиватися і ставати тільки сильнішими», – каже підприємниця. 

Нещодавно подружжя Муравицьких стало частиною спільноти бізнесменів Board і особисто познайомилося з багатьма підприємцями, які працюють у Запоріжжі і стали для них прикладом.

«Я розумію, які ці люди круті. Вони роблять просто нереальні речі! Те, як вони турбуються за людей, те, як їхній бізнес виглядає в місті. Вони нас надихають. Якщо вони працюють і розвиваються у Запоріжжі, то в них і сталеві нерви, і сталевий дух. Це дуже сильні і вольові люди, які мають все, щоб робити свою справу на вищому рівні», – підсумовує власниця «Квіткової майстерні» і радить усім жителям міста, окрім роботи, завжди знаходити час на себе, спілкування з рідними та друзями і відпочинок.

Текст – Юлія Глушко, фото з архіву Віри Муравицької

Джерело

Новини Запоріжжя