На Запоріжжі області власники приватних домогосподарств, жителі ОСББ та міські комунальні установи впроваджують енергоефективні технології, користуються альтернативними джерелами енергії та значно економлять енергоресурси. Про успішний досвід на прикладі звичайної багатоповерхівки, житлового будинку та об’єктів бюджетної сфери – у статті «Першого Запорізького».
ОСББ: як вдвічі зменшити платіжку за опалення та об’єднати жителів будинку
Станом на 1 липня 2023 року у Запоріжжі зареєстровано 1342 ОСББ у 1389 будинках (19 багатоповерхівок наразі перебувають у процесі створення ОСББ) та 121 житлово-будівельний кооператив (ЖБК). Яскравим прикладом успішного об’єднання мешканців багатоквартирних будинків стали ЖБК № 18 «Запоріжсталь» та ОСББ «Ювілейний, 19-Б» у Хортицькому районі міста.
Житлово-будівельний кооператив № 18 «Запоріжсталь» зареєстрований ще у 1976 році, але нове життя розпочав з 2017-го.
«У 2018 році ми отримали 125 тисяч «теплого кредиту» (з відсотками – 193 тисячі гривень) на п’ять років та встановили енергоефективні вікна. Держава відшкодувала 68 тисяч, а міська влада – всю відсоткову ставку. Лише завдяки якісним енергоефективним вікнам у під’їзді витрати на опалення в будинку зменшилися на 10%. На сходових майданчиках для економії ми взагалі вимкнули батареї, але і у найхолодніший час температура повітря у під’їздах становила 20 градусів», – розповідає Вікторія Павлюк, керівниця ЖБК № 18 «Запоріжсталь».
ЖБК № 18 «Запоріжсталь»
У 2017 році активна жителька будинку, економіст за фахом, взяла керівництво на себе, щоб довести: все можливо зробити, якщо цього сильно захотіти. Результати говорять за себе: побачивши успіхи в її роботі, сусіди вмовляли взятися і за їхній будинок. Сьогодні Вікторія допомагає розвиватися 10 ОСББ у Хортицькому районі.
Наступним кроком для ЖБК № 18 «Запоріжсталь» стала термомодернізація будинку.
«Загальна вартість утеплення становила 1,372 мільйона гривень. 47% від суми (понад 600 тисяч) нам компенсувала держава в рамках програми «Теплі кредити». Залишок будемо сплачувати протягом семи років, – розповідає Павлюк. – У 2019 році на момент робіт вартість утеплення становила 350-400 гривень за квадратний метр. Завдяки компенсації держави нашим мешканцям це обійшлося майже вдвічі дешевше. Утеплення стін найменшої однокімнатної квартири коштувало близько 1400 гривень (за площею зовнішніх стін), найбільшої – 6300. Ці витрати вдалося «відбити» на вартості опалення, що значно знизилася, вже в першу зиму».
Вартість утеплення не додавали в тариф на обслуговування будинку, а внесли окремою графою у платіжку. Хтось з жителів одразу сплатив повну суму, хтось продовжує виплачувати частинами.
«Паралельно з термомодернізацією у будинку повністю упорядкували систему опалення. Залишили механічний елеваторний вузол опалення (пристрій для прокачування теплоносія по мережі будинку, – прим.), але його модернізували: замінили шарові крани, почистили та утеплили систему, – згадує Вікторія. – У нашому будинку одним із перших встановили лічильник теплової енергії. Але він «накручував» дуже багато, хоча люди продовжували сидіти у холодних квартирах. Тому було важливо провести аудит будинку та ліквідувати порушення системи опалення у квартирах деяких мешканців. Лише після того, як ми виправили втручання у гідравліку мережі, система опалення запрацювала, як потрібно. Зараз у нас опалення стоїть на мінімумі, але будинок теплий».
Вікторія Павлюк, керівниця ЖБК № 18 «Запоріжсталь» та ОСББ «Ювілейний, 19-Б»
Термомодернізація та відновлення ефективної роботи системи опалення дали свої результати. Сьогодні у ЖБК № 18 «Запоріжсталь» – один з найнижчих тарифів за опалення у місті. Якщо в інших будинках жителі можуть сплачувати до 40 гривень за квадратний метр у найхолодніший місяць, то в цьому завдяки енергоефективності – лише 15-16 гривень.
«Комісії комунального підприємства «Міські теплові мережі» приходять, дивляться систему, не можуть зрозуміти, чому так дешево», – посміхається голова будинку.
За цей час у багатоповерхівці відремонтували проблемну ділянку даху, зробили машинне відділення, відновили розбите вимощення навколо будинку, облаштували вхідні групи. Повністю перебрали електрощитову і провели нову мідну проводку до кожної квартири.
Відремонтовані під’їзди, камери відеоспостереження, світильники з датчиками руху, нові скриньки та поштомати – те, що для більшості багатоповерхівок Запоріжжя залишається мрією, у цьому будинку вже вважають звичною справою.
Вартість покращень – 6 гривень на квадратний метр площі квартири у платіжці за обслуговування будинку.
«На місяць «теплий кредит» на утеплення нам коштує майже шість тисяч за відсотками та 11 тисяч – за тілом кредиту. Дякуємо, Запорізька міська рада в рамках програми компенсує відсотки, без цієї допомоги сума була б для нас непідйомною. Але виплати з бюджету йдуть з затримкою, – ділиться Вікторія Павлюк. – Ефект від утеплення будинку показав, що урядова програма працює. Але лише своїми силами мешканцям ОСББ самотужки дуже складно оновити будинок. Це можливо лише з допомогою державних програм та грантових конкурсів».
Сторонніми можливостями активні жителі будинку також користуються. Вікторія вивчилася на грантрайтера та використовує нові навички для облаштування будинку.
На місці пустиря у дворі облаштували спортивний майданчик (в рамках міської програми «Громадський бюджет») та альтанки для відпочинку з озелененням (в рамках конкурсу Зеленого центру Метінвест). У 2021 році жителі будинку виграли 400 тисяч гривень на купівлю та встановлення сучасного дитячого майданчика. Роботи планувалися на 2022 рік, але після початку війни відклалися на невизначений термін.
«Ввечері у нашому дворі – приходять сусіди, дуже багато людей. Усі лавки зайняті, на полі займаються спортом. У нас весело. До війни по суботах проводили дискотеки. Новий рік усім двором до ранку святкувати, – розповідає Вікторія Павлюк. – Мешканцям будинку є з чим порівнювати, вони бачать зміни і тепер активно беруть участь. Сильно хотіли футбольне поле – написали проєкт, зібрали голоси, подали заявку, захистили її».
Побачивши успіхи ЖБК № 18 «Запоріжсталь», місцеві жителі сусіднього будинку – ОСББ «Ювілейний, 19-Б» – після невдач попередніх керівників вмовили Вікторію розпочати зміни і у них.
ОСББ «Ювілейний, 19-Б»
«Тепер тут також все зроблено. Привели до ладу підвал, опалення, комунікації, електрощитові, зробили ремонт у під’їздах, утеплення будинку. Загальний бюджет за «теплим кредитом» – 1,56 мільйона гривень. Близько 46% компенсував Фонд енергоефективності. Решта – у кредит на 7 років. Економія після утеплення ідентична. Не дивлячись на те, що частина цього будинку виходить на холодну сторону і там більше торцевих стін, у квартирах середня температура 22 градуси, – розповідає Вікторія Павлюк. – Цього року заплановано зробити електрощити на поверхах. Залишилися ліфти. До війни міська рада виділила нам півтора мільйона на ремонт двох підйомників (з трьох). Але після 24 лютого, як і з майданчиком, цей процес призупинився».
Автономний приватний будинок – вимога воєнного часу
Село Воздвижівка Пологівського району Запорізької області знаходиться за 15 кілометрів від прифронтового Гуляйполя та 25 кілометрів від лінії зіткнення. 2 березня 2022 року з початком активних бойових дій у населеному пункті (і загалом у всьому Гуляйпільському районі) зникло електропостачання. У Воздвижівку світло вдалося повернути лише за дев’ять місяців – у листопаді.
Рішення цієї проблеми для власного житла місцевий житель Михайло Кольчієнко, енергетик за фахом, знайшов у відновлювальних джерелах енергії.
«Перші місяці вдома ми користувалися електрогенератором. Але що таке генератор? Це декілька годин роботи зранку, в обід та ввечері. А морозилкам, приміром, потрібна постійна напруга. Добре, що у мене є потужне джерело безперебійного живлення (ДБЖ) і два акумулятори на час, поки не працює генератор. Інші люди швидко поїли все, що було в морозилках. А я їх навіть не вимикав. Генератор працював сумарно п’ять годин на день, ще сім годин – за рахунок ДБЖ та акумуляторів. Але на паливо щомісячно в середньому довелося витрачати 15 тисяч гривень», – згадує Кольчієнко.
Власник будинку з автономним електропостачанням Михайло Кольчієнко
Потреба в автономному джерелі електропостачання для комфортного проживання у приватному будинку змусив Михайла шукати альтернативні варіанти. Оскільки безпекова ситуація дозволяли далі жити і працювати у рідному селі, чоловік обладнав свій будинок автономною електростанцією.
«Мій знайомий встановив собі на магазин шість сонячних панелей та інвертор. Я подивився і теж про це задумався. Знайшов у Запоріжжі інженерну компанію ONLYSolar, яка допомогла мені з обладнанням. Почали з п’ятикіловатного інвертора на 48 вольт по акумуляторам і шести панелей потужністю 545 ват кожна (загальна потужність станції – 3300 Вт). Потім докупив ще чотири панелі і збільшив потужність станції до 5450 Вт, – розповідає чоловік. – Починав із свинцевих акумуляторів. Але десь о 8-й годині вечора вже доводилося заводити генератор, щоб вистачало електроенергії на хатні справи. Пізніше замовив більш ефективні літієві акумулятори – відтоді генератор мені вже не потрібен».
У листопаді минулого року у Воздвижівку нарешті провели нову лінію електропередач з сусіднього району – Дніпропетровської області і відновили електропостачання. Втім, сонячна станція дозволила Михайлу бути незалежним. Вже третій місяць його будинок взагалі не користується мережею.
Загальна потужність домашньої сонячної станції – 5450 Вт
«Зійшло сонце, починається ранок – вмикається водонагрівач потужністю 2 кВт. Через годину запускаємо пральну машину. Потім працюють два холодильника на 300 Вт. Заряджаються акумулятори, від яких весь будинок працює вночі. Після купівлі літієвих акумуляторів, навіть, у пасмурні дні, коли йде дощ, до електромережі я не підключався, – розповідає Михайло. – Вартість будівництва домашньої СЕС – з розрахунку одна тисяча доларів за один кВт потужності станції «під ключ» з документами. Автономна станція – це дорого, але за комфорт потрібно платити».
Сонячну станцію власник будинку змонтував самостійно на південному схилі даху гаража під кутом 20 градусів. У літній період станція може працювати на всю свою потужність, енергії повністю вистачає на роботу хатньої техніки. В середньому родина Михайла споживає 500 кіловат-годин електроенергії на місяць.
«У мене обладнання сонячної станції загалом обійшлося у п’ять тисяч доларів. Коли питають, кажуть, що дорого. Мовляв, краще генератором користуватися. Але я прокидаюся зранку, відкриваю кран – вода біжить. І вранці, і опівдні, і ввечері, і вночі. А ви спробуйте генератором 24 години користуватися. І що буде вигідніше? Люди окупність рахують по-іншому, – підсумовує власник будинку і додає, – До цього я теж думав, що дорого, що не матиме сенсу».
До зими, якщо не зміниться безпекова ситуація у гіршу сторону, Михайло планує збільшити потужність домашньої станції – до 25 кВт. Для цього він придбав ще 60 сонячних панелей.
«Зараз потужності станції у 5,5 кВт вистачає. У мене повна свобода. Але взимку ситуація зміниться. У холодний період сонце встає пізніше, сідає раніше. Якщо захмарило, станція видає 2 кВт, а інколи – 1 кВт. Для максимальної автономності потрібен більший запас потужності. Щоб я міг без проблем у пасмурну погоду нагріти бойлер або увімкнути пральну машину, – роздумує власник будинку. – Якщо не буде загострення, хочу встановити інверторні кондиціонери на обігрів житла. На будинок таких потрібно три – загальною потужністю 2 кВт. Бо з електрокотлом тепло, але через потужність у 9 кВт він неекономно споживає».
У Воздвижівці, як і в багатьох інших населених пунктах Пологівського району, після пошкодження магістральних мереж російськими ударами досі немає блакитного палива. Взимку Михайлу допомогло те, що у його будинку завбачливо були всі види котлів: газовий (пріоритетний у довоєнний час), електричний і твердопаливний. Під час ремонту чоловік зберіг у будинку твердопаливну грубку, якою і опалювали житло минулої зими.
Після відключення електропостачання Воздвижівка через деяких час отримала від Червоного Хреста три дизельних генератора потужністю 60 кВт, від кожного з яких живили дві-три сільські трансформаторні підстанції. Але у холодну погоду цієї потужності вже не вистачало. Крім того, робота генераторів постійно потребувала палива.
«Після відключення світла ми разом з підлеглим електриком на підприємстві (Михайло працює інженером-енергетиком Воздвижівського підприємства «Агронива», – прим.) майже не спали. Доїння корів на фермі починається о третій ранку. З нами – тракторист. Підключаємо навісний генератор для трактора потужністю 30 кВт до трансформатора – доїмо. Після цього трактор переїжджає до свиноферми для необхідної роботи. Далі – наступне доїння. Потім – на молочно-товарну ферму, а звідти знову на доїння. А ще потрібно закачати воді зі свердловини у водонапірну вежу. І так циклічно кожного дня. Стало легше, коли придбали для підприємства два дизельних генератора», – згадує енергетик. Туди ж приходили і місцеві, щоб користуватися розетками та підзаряджати свої пристрої.
Сонячна станція знайшла своє призначення і на свинофермі – для цілодобового зберігання у холодильнику сіменного матеріалу свиней для штучного запліднення.
«Холодильник має працювати 24/7. У нас не було вибору. Якби не було запліднення, розведення, опоросу… Зі свинарством можна було б прощатися. Тому ми придбали інвертор, літієвий акумулятор і дві сонячні панелі потужністю 1 кВт. Потужність холодильника всього 130 Вт – вистачає з головою, – розповідає Михайло. – Сьогодні вже є можливість брати світло з мережі (хоча деякі об’єкти підприємства досі не мають напруги від мережі і нині працюють на генераторах), але на фермі продовжуємо використовувати енергію сонця».
Нову лінію електропередач з сусіднього району до Воздвижівки провели у листопаді минулого року.
«Єдине – взимку напруга нестабільна. Неможливо, щоб інший район заживив пів іншого району. Немає такого запасу потужності. Напруга доходило 150-160 вольт взимку. Влітку – більш-менш нормально», – ділиться чоловік.
Втім, навіть і такої можливості електропостачання не має велика кількість прифронтових населених пунктів Запорізької області. Наприклад, з початку березня 2022 року і до сьогодні також відсутнє світло у прифронтовому Гуляйполі. Місцева лікарня та інші вцілілі комунальні об’єкти, пункт незламності, навіть, вишки мобільного зв’язку працюють виключно від електрогенераторів.
Не дивлячись на те, що у Гуляйпільській громаді залишилося близько 10% населення, за словами Михайла, там є люди, які користуються його прикладом: щоб мати світло, також будують сонячні станції для власних потреб.
Енергетичний менеджмент та модернізація комунальних закладів: успіхи у бюджетній сфері Запоріжжя
«Місто Запоріжжя ще у 2013 році долучилося до Європейської ініціативи «Угода мерів». В рамках цього міжнародного проєкту місто взяло на себе зобов’язання до 2020-го року зменшити споживання енергетичних ресурсів і викиду вуглекислих газів (щонайменше на 20% через впровадження Плану дій для сталого енергетичного розвитку, – прим.), а також переходу на альтернативні джерела енергії, – розповів заступник директора департаменту – начальник управління енергетичного менеджменту та інвестицій департаменту економічного розвитку Запорізької міської ради Борис Розсоха. – Ми вже подали до Єврокомісії звіт про успішне досягнення цілей і на сьогодні перейшли до наступного етапу проєкту «Угоди мерів» – Плану дій сталого енергетичного розвитку та клімату до 2030 (2050) року (Плану 30-30-30), яким передбачено скорочення викидів СО2 щонайменше на 30% (за рахунок заходів з підвищення енергоефективності та використання відновлюваних джерел енергії, – прим.) та вихід на «нульовий» рівень споживання викопних ресурсів до 2050 року. Якщо об’єктивно дивитися, таке велике місто, як Запоріжжя, не зможе стати повністю нейтральним. Але ми рухаємося до цієї мети».
Разом з усією країною Запоріжжя цього року розпочало впровадження системи енергетичного менеджменту на об’єктах комунальної власності. Відповідне рішення «Про запровадження системи енергетичного менеджменту в місті Запоріжжя» міська рада прийняла у березні 2023 року.
«Ця система матиме свою ієрархічну трирівневу структуру. На першому рівні – заступник міського голови, який керує впровадженням, та управління енергетичного менеджменту та інвестицій департаменту економічного розвитку. Рівнем нижче – міські управління та департаменти, які визначають енергоменеджерів другого і третього рівня. Останні працюють у будівлях та безпосередньо відповідальні за енергоменеджмент та моніторинг», – зазначив Борис Розсоха.
Заступник директора департаменту – начальник управління енергетичного менеджменту та інвестицій департаменту економічного розвитку Запорізької міської ради Борис Розсоха
В рамках розгортання системи енергетичного менеджменту на сьогодні поки що задіяні виключно об’єкти (будівлі) комунальної власності. В майбутньому залучать і комунальні підприємства. Орієнтовно понад тисяча спеціалістів на всіх рівнях будуть задіяна в реалізації і впровадженні проєкту.
«Що дає система енергетичного менеджменту? Лише з допомогою моніторингу без додаткових фінансових вкладень в будівлі можна зменшити споживання енергоресурсів на 8-10%. Відремонтувати інженерні мережі, стежити за споживанням, відрегулювати температуру – такі адміністративні дії вже дають можливість заощадити значну суму грошей, – пояснює заступник директора департаменту економічного розвитку Запорізької міськради. – Ви знаєте, що у Запоріжжі все побудовано за більш-менш типовими проектами з тих самих матеріалів. Але в одній будівлі вартість опалення може бути 20 гривень за квадратний метр, а в іншій – 35 за один і той же місяць. В одному садочку може бути температура 26 градусів, а в іншому – 21 градус. Енергоменеджмент у будівлі безпосередньо впливає на раціональне споживання енергоресурсів».
У Запоріжжі ще до впровадження системи енергетичного менеджменту працював і працює зараз спеціалізований програмний комплекс, в якому фіксуються споживання енергоресурсів на об’єктах комунальної власності. До 24 лютого 2022 року він був загальнодоступним. Дані, які вносили відповідальні особи на вже термомодернізованих будівлях, яскраво свідчили про значну економію (зменшення фактичного споживання) у порівнянні з немодернізованими об’єктами.
«Повністю модернізовані садочки показували зменшення показника витрат теплової енергію в середньому на 40-50%. Лише заміна вікон дає зменшення до 10%. У будівлях, де були встановлені індивідуальні теплові пункти по енергосервісним договорам, відбулося зменшення від 15 до 30%. Наприклад, у дошкільному навчальному закладі № 100 «Гармонія», де під час реконструкції були реалізовані заходи з енергозбереження, моніторинг фіксує понад 60% економії. Питоме споживання теплової енергії за визначений період – 214 кВт-годин на квадратний метр. Для порівняння дитсадок №269 «Ластівка», де лише замінили вікна та вхідні групи: показники майже вдвічі більше – 382 кВт-годин на метр квадратний, – порівнює фахівець. – Згодом у Запоріжжі енергоефективних закладів ставатиме більше. На сьогоднішній день департаментом економічного розвитку супроводжується проєкт Європейського інвестиційного банку з термомодернізації шкіл, садочків, лікарень нашого міста. Тривають міжнародні тендерні процедури. Ми сподіваємося, що в рамках цього проєкту вдасться термомодернізувати щонайменше 12-14 комунальних об’єктів. Також передбачена модернізація садків і шкіл – орієнтовно до 40 об’єктів – у проєкті «Енергоефективність у Громадах» з Державним банком розвитку Федеративної Республіки Німеччини (KFW). Цей процес триває, але на рівні підготовки документів».
Дитячий садок №100 «Гармонія» у Шевченківському районі відкрили у травні 2017-го року після повної термомодернізації
Фото: 061.ua
У Запоріжжі вже 59% житлової площі багатоквартирних будинків перейшло у ОСББ. За словами Бориса Розсохи, як експерта з питань ОСББ, коли у будинку з’являється відповідальний господар, а мешканці розуміють чи мають зрозуміти, що їм належить не тільки площа власної квартири, то починаються колосальні трансформації.
«На початку правління ОСББ проводить аналіз ситуації у будинку. Найперші ключові проблеми – це каналізація та комунікації холодного водопостачання. Тому що ці дві мережі найбільш зношені. Наступний крок – облаштування та герметизація підвалу. Потім – ремонт покрівлі та швів, якщо це необхідно. Коли все це зроблено, можна герметизувати під’їзди: встановити енергоефективні вікна, замінити двері. Цей етап потребує досить великих капіталовкладень, але він радує око споживача, який нарешті бачить зміни, – ділиться Борис Розсоха. – Термомодернізацію зовнішніх стін виконують вже після виконання попередніх кроків, коли у ОСББ є певний запас фінансового ресурсу. Утепленням будівлі без регулювання системи опалення не вдасться зменшити енергоспоживання енергії. До цього питання потрібно підходити дуже уважно комплексно, поетапно, і коштів на це потрібно багато. Самостійно ОСББ зробити це дуже важко».
Нещодавно відбулася презентація оновленої програми «Енергодім» Фонду енергоефективності, яка призупинила свою діяльність з початком війни. Для допомоги ОСББ запропонували спрощений пакет «А», який передбачає два заходи: встановлення або модернізацію індивідуального теплового пункту (балансування системи опалення) та за потреби встановлення вузла комерційного обліку тепла.
ОСББ «Світанок 32» у Запоріжжі після повної термомодернізації в рамках програми «Енергодім» Фонду енергоефективності
Архівне фото
«Наші будинки потребують неймовірної кількості грошей і уваги до модернізації, санації і розвитку. Проблема в тому, що Фонд енергоефективності готовий надавати грантові кошти в межах цього проекту лише за умови співфінансування (близько 40%). Але у прифронтовому Запоріжжі банківське кредитування зараз недоступне, а міська влада на сьогодні має можливість фінансувати лише існуючі програми підтримки ОСББ. Як на мене, найкращий варіант вирішення проблеми – це створення «револьверного фонду», із якого надається безвідсоткова поворотна фінансова допомога на впровадження енергоефективних заходів».
Текст – Андрій Вавілов
Публікація стала можливою завдяки фінансовій підтримці Австрійського бюро кооперації у Львові
