Емоції для всієї сім’ї та популяризація автоспорту – так визначає головні напрямки єдиного картинг-центру «Монако» в прифронтовому Запоріжжі його співзасновник Олександр Ткаченко – тренер і головний суддя змагань, майстер спорту та шестикратний чемпіон України з картингу.
Попри складнощі воєнного часу, родина Ткаченків уже п’ятий рік продовжує приймати відвідувачів, які бажають «поганяти» та отримати заряд адреналіну, а також передавати досвід майбутнім гонщикам.
«Перший Запорізький» поспілкувався з Олександром Ткаченком про його спортивну діяльність та заснування власної справи. Коли у його сім’ї з’явилася любов до автоспорту, чим особливий картинг-центр «Монако» і як він дивує підприємців із західних областей, про все це – далі у статті.
Любов до картингу – сімейна
Захоплення картингом наш співрозмовник перейняв від свого батька Олександра Ткаченка-старшого.
«Коли батьку було одинадцять чи дванадцять років, він ішов на заняття з музики з нотним зошитом. І ось перед ним проїжджають карти (найпростіші гоночні автомобілі, – прим.) на тренування, – розповідає Олександр. – До цього картів у Запоріжжі не було. Юнаки самі знаходили заасфальтовані майданчики та тренувалися там. Тато кинув свій зошит і побіг шукати, де ж ця секція з картингу знаходиться».
Так закінчилася його історія з музикою й почалася історія з картингом. Ткаченко-старший почав займатися автоспортом у різних секціях і брати участь у змаганнях, а пізніше – готувати до перегонів інших дітей.
У 1996 році він заснував спортивно-технічний клуб «Струм» у навчальному комплексі технічної освіти Комунарського району. А коли народився Сашко, третя дитина в сім’ї, Олександр у цьому ж клубі власноруч склав синові перший карт і у півтора року посадив його за кермо. Щоб контролювати карт, батько прив’язав до автомобіля мотузочку.
27-річний Олександр Ткаченко любить казати, що вже має 25,5 років водійського стажу водіння
«Я тоді нічого не розумів. Спочатку заводили мотор спереду – вчилися їздити вперед. Потім – коли виїжджав на трасу – вчилися гальмувати позаду. А згодом я зірвався з тієї мотузочки та поїхав сам. Тоді мені було вже три роки. З трьох років і по цей день я за кермом автомобіля», – з теплою усмішкою розповідає 27-річний Олександр. Тепер від любить казати, що вже має 25,5 років стажу водіння.
Захоплення картингом Олександр перейняв від свого батька. На фото – емоції після перемоги у першому чемпіонаті
Змагався з гонщиками «Формули-1»
Перші перегони картингіст виграв у п’ять років, а вже в одинадцять завоював свій титул чемпіона України з картингу. Хлопець виступав на багатьох чемпіонатах у різних країнах Європи, де «ганяв» навіть із нинішніми зірками «Формули-1», серед яких Мік Шумахер і Окон Естебан. А з найяскравіших спогадів – боротьба з Шарлем Леклером на останньому етапі Трофея Академії, який проходив у Неаполі у 2011 році.
«Ми їхали під дощем. У мене був дуже гарний старт. Але проблема і для мене, і для наших пілотів загалом в тому, що для наших суперників це домашні траси, вони «ганяють» на них цілий рік. А для мене це були перші перегони, а траса доволі складна, особливо в негоду. Ми боролися з Шарлем Леклером на останніх колах. Але він був трішечки швидшим. Тому він зараз у «Феррарі», а я в Запоріжжі», – жартома говорить гонщик.
Олександр Ткаченко поряд з одним із найуспішніших пілотів «Формули-1» Міхаелем Шумахером
За освітою Олександр – комп’ютерний програміст. Отримав диплом магістра в університеті «Запорізька політехніка». Працює розробником програмного забезпечення у компанії Softkit. Поєднує програмування з перегонами, адже до цього лежить душа.
«У дитинстві я довго займався авіамоделізмом у спортивно-технічному клубі. Збирав літаки, кордові моделі – і на радіокеруванні, і прості планери, – розповідає спортсмен. – Зараз їжджу на тайм-атаку (різновид перегонів, в яких пілоти намагаються показати максимально швидкий час проходження одного кола за декілька спроб, – прим.), полюбляю їздити на симуляторі. І загалом їздити. Все крутиться навколо їзди».
У вільний час Олександр разом із батьком складає карти, тюнінгує та реставрує автомобілі
Він ділиться, що любить автоспорт за відчуття спортивної боротьби, адреналіну, коли проїжджає різкий поворот на швидкості понад 100 кілометрів за годину.
«Якби мене запитали, чим би я хотів займатися, крім автоспорту, то я відповів би, що був би пілотом винищувача», – говорить Ткаченко.
«Монако» в Запоріжжі: над картинг-центром працює вся сім’я
У 2019 році родина Ткаченків вирішила започаткувати власну справу, щоб розвивати те, що люблять і вміють. Так 28 вересня для відвідувачів відкрився картинговий центр «Монако». Олександр розповідає, що ініціаторкою заснування бізнесу стала його сестра Марія.
«Моя сестра вийшла з декрету, і їй хотілося чимось займатися. Ми з батьком її підтримали. Знайшли капітал, у нас було декілька картів – і ось так відкрили «Монако», – говорить хлопець. – Ідея лежала на поверхні. Усі думали, але тривалий час ніхто не наважувався».
Олександр Ткаченко з батьком і сестрою Марією
Свою назву картинг-центр отримав не випадково. Адже Гран-прі Монако – це гонка «Формули-1» на міській трасі Монте-Карло у князівстві Монако. Вона вважається одним із найважливіших та найпрестижніших змагань у світі.
«Монако – це те, з чим асоціюється «Формула-1» та автоперегони», – пояснює Олександр.
До роботи над бізнесом залучена вся родина. Ткаченко-молодший займається перегонами та керує школою для гонщиків, середня сестра Марія працює директоркою, старша сестра Ольга – адміністраторкою, а батько відповідає за технічну складову.
Продовжують розвиватися попри війну
З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну діяльність картинг-центру, як і більшості бізнесів у Запоріжжі, довелося поставити «на паузу».
«Не було розуміння, що робити далі», – пригадує свій стан у перші тижні повномасштабної війни Олександр.
У цей час його батько на волонтерських засадах допомагав робити багі для військових – легкі швидкохідні автомобілі. Поки не було жодних активностей, щоб не сидіти без діла, реставрував мотоцикли, які зараз можна побачити як експонати у картинг-центрі.
У квітні 2022 року родина вирішила, що треба поступово відновлювати бізнес та піднімати дух місцевих жителів. Спочатку відвідувачів було мало, адже люди були налякані та уникали будь-яких розваг. Однак поступово справи налагоджувалися: у картингу, між іншим, відвідувачі знаходять спосіб зняти напруження та отримати позитивні емоції. Так, наприклад, у «Монако» катаються військові. Для них діють знижки 25%. Також підприємці проводили благодійні заходи для вимушених переселенців.
Відвідувачі знаходять у картинг-центрі «Монако» спосіб зняти напруження та отримати позитивні емоції
Олександр говорить, що попри всі труднощі, які існують у прифронтовому місті, бажання перенести бізнес у більш безпечні регіони не виникало.
«Завжди дуже важко, коли обстріли. Дехто не доїжджає на змагання через моральний стан. Але що робити? Ми працюємо далі й віримо в ЗСУ», – зазначає він.
І незважаючи на те, що Запоріжжя за 50 км від лінії бойового зіткнення, картинг-центр продовжує розвиватися.
«У нас є спільнота власників картинг-центрів в Україні. Ми спілкувалися з підприємцями із західних областей. Розповідали, що взимку інвестували гроші та привезли нові карти з-за кордону, оновили свій автопарк. Вони дивувалися, говорили, що у Запоріжжя «сталеві яйця», – розповідає Олександр Ткаченко.
Картинг-центр відкриває шлях до міжнародних змагань
Минулого року картинг-центр «Монако» став офіційним треком Sodi World Series (SWS) – найбільшого рейтингу любителів картингу.
«Зараз почати кар’єру автогонщика простіше, ніж будь-коли, – зауважує Олександр. – Усі картинг-центри, які використовують карти Sodi, можуть зареєструвати трек, на якому проводять змагання. Так пілоти за кожну гонку зароблятимуть бали у рейтингу. Вони можуть подорожувати різними картодромами або брати участь у змаганнях лише на треку у своєму місті. Це дасть їм можливість раз на рік виграти квоту на міжнародний фінал SWS, де збираються гонщики з усього світу, і поїхати захищати свою країну. Раніше між автоспортом і прокатом існувала велика прірва. А зараз прокатний картинг виріс у самостійну одиницю».
Сьогодні заради перегонів у серії SWS та обміну досвідом до запорізького картинг-центру приїжджають гонщики з Дніпра та Харкова.
«Це така аксіома: будь-який спортсмен починає свою кар’єру з картингу, тому що він дає ази керування автомобілем», – підсумовує Ткаченко.
Перегони для всіх охочих
Зараз у «Монако» відбуваються перегони для всіх охочих – як новачків, так і досвідчених пілотів. У цьому році запустили змагання з картингу для найменших – дітей від 8 до 15 років (вирішальним є зріст).
«На місяць у нас проходить 5 перегонів, – говорить картингіст. – Це дві гонки для всіх охочих, перегони для більш досвідчених пілотів, перегони для дітей і перегони на витривалість, коли один заїзд триває декілька годин».
Багато запоріжців приходить до картинг-центру для того, щоб просто гарно провести час. Часто у закладі святкують дні народження та влаштовують корпоративні змагання
У «Монако» є бензинові та електрокарти. Вони можуть перебувати на трасі по черзі.
«Швидкість наших електрокарів – 25-30 км на годину. На них можуть кататися діти 4-5 років. Для дітей від шести років у нас є карти, у яких сім кінських сил. На таких можна розігнатися до 45 км на годину. Також маємо подвійні карти», – каже Олександр.
Особливістю «Монако» є й те, що це єдиний картинговий центр в Україні, який має власні карти, створенням яких займається батько Олександра
«У нас шість картів «Струм» власного виробництва. У них по дев’ять кінських сил, розвивають швидкість до 45-50 км на годину. На них сідають усі дорослі, які вперше приходять до картинг-центру. Потім, якщо вони показують гарний результат по часу, ми допускаємо їх до швидших картів – від французьких виробників SODI. У них теж дев’ять кінських сил, але здатні розганятися до 50-55 км на годину», – ділиться Сашко.
Площа картодрому – 2200 квадратних метрів. Траса, довжиною у 350 метрів, обладнана системою хронометражу. Після заїзду кожен відвідувач дізнається про свої показники, час проходження кола. Для того, щоб гонщики отримали більше досвіду, трек оновлюють що три місяці.
Гоночна школа від професіонала
Для того, щоб підготувати пілотів для подальшої участі в змаганнях, у картинг-центрі працює гоночна школа, у якій Олександр Ткаченко вчить швидкому й безпечному водінню.
«Моя місія – це передати дітям любов до перегонів, спортивних змагань, автомобілів. Щоб вони теж захопилися спортом, а також у майбутньому були більш уважними водіями на дорогах», – говорить тренер. – По-перше, ми розвиваємо в дітей навички керування. Як правильно прискорюватися, гальмувати, працювати з масою автомобіля, як цю масу перерозподіляти, щоб мати краще зчеплення на поворотах. По-друге, навчаємо, як правильно поводитися під час гонок: будувати стратегію, їздити «на ліміті», а також – як обганяти, випереджати та боротися на трасі».
Картинг корисний не лише для тих, хто планує стати гонщиком, а й для звичайних водіїв
«Картинг – це альтернатива екстремальному водінню. Цей вид спорту дає можливість «прожити» багато різних сценаріїв на дорозі. І коли ти їдеш містом, то краще аналізуєш поведінку автомобілістів і можеш передбачати, що водій зробить у тій чи іншій ситуації», – каже професійний гонщик.
Найшвидші гонщики Запоріжжя
Відвідувачі нерідко можуть побачити на кофтинах і кепках працівників та картингістів напис «La Rascasse». Це назва головної спортивної команди картинг-центру.
«Чому «La Rascasse»? Тому що так називається один із поворотів на трасі в Монако під час гонки Формули-1. Також там розташований однойменний ресторан. Так вирішили назвати флагманську команду, у ній – наші найшвидші хлопці», – пояснює Ткаченко.
Саме ця команда представляє Запоріжжя на всеукраїнських змаганнях. До неї входять шестеро гонщиків, а саме: Олександр Ткаченко, Юрій Воронов, Едвард Дагаргулія, Євген Тхор, Андрій Волобуєв та Іван Мілешко.
Команда La Rascasse представляє Запоріжжя на всеукраїнських змаганнях
Олександр сподівається, що, коли війна закінчиться нашою перемогою, гонщики з різних міст України частіше їздитимуть до Запоріжжя на змагання – і навпаки.
«У планах на майбутнє – змінити локацію або розширитись. Ми в пошуках місць», – говорить підприємець.
Також Олександр ділиться, що у 2025 році є бажання прийняти в «Монако» національну серію з картингу.
«Цього року чемпіонат України з картингу проходитиме в Києві. А в наступному році ми хотіли б провести національну серію на різних картодромах країни. Щоб кожне місто представило на змаганні своїх найкращих пілотів. І, можливо, Запоріжжя теж прийме один з етапів. Головне – щоб «орків» побили, а тоді можна проводити».
Текст – Олександр Носок, фото з архіву Олександра Ткаченка
