З перших днів окупації Мелітополя Максим Іванов та його дівчина не приховували своєї проукраїнської позиції. З травня 2022 року вони почали розклеювати по окупованому місту українські патріотичні листівки. Під час однієї з акцій протесту їх затримала окупаційна поліція.
Про це розповів Максим Іванов «Суспільному».
Минулого року Максим разом зі своєю дівчиною до Дня незалежності України розклеювали по місту вітальні листівки. Чоловік припускає, що хтось помітив їх та здав окупантам. Пару затримали.
Максима та його дівчину розділили. Чоловік потрапив до поліцейської дільниці. Каже, там його били та допитували. А потім відвели до гаража, в якому вже тримали близько 20 затриманих.
Максим Іванов з дівчиною
«Вранці 23 серпня приїжджає машина, називають моє прізвище. Я виходжу, мені мішок на голову, руки в пластикові хомути. І везли довго. Плутали шлях, бо мені потім сказали, де ми. Це під постом на Новомелітополі. Там уже було 4 хлопці», — згадує Максим.
Через шість днів чоловіка перевезли до слідчого ізолятора Мелітополя, де з нього знущалися фізично та морально. Російські окупанти прикріпили клеми до ніг Максима і почали питати, кого він знає зі Служби безпеки України, учасників антитерористичної операції чи поліції. Максим відповів, що нікого не знає, на що загарбники відповіли: «Ну, дивись, зараз почнемо з меншого, закінчимо феєрверком», після чого почали бити струмом.
Під час тортур Максим час від часу втрачав свідомість. Після цього окупанти не чіпали його майже місяць. А згодом знову почали бити майже щодня. Чоловіка також змушували вчити гімн Росії.
«Якесь з ребер було поламане. Я не міг ні лежати, ні стояти, ні сидіти. Вони дали мені перед цим гімн Росії. Сказали: «Вчи, якщо не вивчиш, будемо бити тебе і будемо бити хлопців», які там сиділи», — згадує Максим.
17 жовтня окупанти депортували чоловіка, але перед тим змусили підписати відмову від російського громадянства. Він пішки дійшов Кам’янського.
«Сіра зона, скажені артдуелі, а більше я йти не можу, тому що в мене мозолі на ногах. Я побачив АЗС напівзруйновану, зайшов туди. Було лячно. На ранок я пересилив себе, пішов. Піднявся на гору, доходячи до нашого блокпоста першого, я бачу український прапор», — каже Максим.
У жовтні окупанти відпустили дівчину Максима. Нині вони удвох у Запоріжжі. Чоловік зізнається, що досі відчуває результати тортур. Навіть через 10 місяців після звільнення з полону він не може нормально працювати. Але зазначає, що після одужання планує працевлаштуватись, а коли деокупують рідне місто повернеться додому.
Окупанти перетворили санаторій у Запорізькій області на військовий шпиталь
